Питання на бакалаврат кафедри «Управління процесами перевезень»

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Скачати одним файлом

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Теоретичні питання з дисципліни «Вантажні перевезення»

 

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Порядок розробки і затвердження місячних планів перевезень у різних  видах залізничних сполучень. Облік виконання планів перевезення вантажів. Відповідальність сторін за виконання плану перевезень.
  2. Порядок нарахування перевізної плати для вагонних, контейнерних і  контрейлерних відправок. Система зборів за виконання додаткових операцій та штрафи на залізницях України. Навести приклади.
  3. Правила стягнення перевізної плати у внутрішньодержавному і міжнародному сполученнях «Збірника тарифів…», 2009 року.
  4. Принципи побудови та зміст «Тарифной политики железных дорог Украины» (ТП УЗ). Порядок введення в дію. Навести приклади стягнення перевізної плати згідно з ТП УЗ.
  5. Функції накладної, дорожньої відомості та інших складових комплекту перевізних документів у внутрішньодержавному та міжнародному сполученнях. Електронний перевізний документ.
  6. Порядок укладання договорів про експлуатацію під’їзних колій і про подавання і забирання вагонів. Роль ППЗТ в організації перевезень вантажів.
  7. Цілі і порядок розроблення та затвердження ЄТП роботи під’їзної колії і станції примикання.
  8. Види та зміст початкових операцій на станціях відправлення вантажу в умовах впровадження інформаційних технологій. Пломбування вагонів і контейнерів.
  9. Основні фізичні та хімічні властивості вантажів та їх урахування при здійсненні  перевезень.
  10. Умови та ефективність перевезень вантажів транспортними пакетами. Засоби пакетування вантажів. Призначення і види тари при перевезенні вантажів залізничним транспортом.
  11. Класифікація вантажних перевезень і видів сполучення на залізницях України.
  12. Основні техніко-експлуатаційні характеристики вантажних вагонів. Основні об’ємно-масові характеристики вантажів.
  13. Показники ефективності використання вагонного парку за вантажопідйомністю, об’ємом та пробігом.
  14. Ваги та вагові прилади на залізницях України. Інструкція про порядок застосування ЗВВТ на залізничному транспорті. Визначення продуктивності та необхідної кількості вагонних ваг.
  15. Законодавча і нормативна база перевезень небезпечних вантажів. Приймання  до перевезення небезпечних вантажів. Аварійні картки.
  16. Місця загального і незагального користування на залізницях. Розрахунок максимальної переробної спроможності вантажного фронту.
  17. Визначення термінів доставки вантажів. Відповідальність залізниць за їх порушення. Маршрутизація перевезень та інші заходи щодо прискорення доставки вантажів.
  18. Сили, що діють на вантаж при перевезенні. Інерційні сили та їх врахування при розрахунках навантаження і кріплення вантажів.
  19. Технічні умови навантаження і кріплення вантажів при перевезенні вантажів у різних видах сполучень. Загальні вимоги до навантаження і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі.
  20. Правила приймання негабаритних вантажів до перевезення. Порядок визначення негабаритності вантажу при прийманні до перевезення. Особливості оформлення перевізних документів.
  21. Інструкція з перевезення негабаритних і великовагових вантажів залізницями України. Зони і ступені негабаритності вантажів.
  22. Умови перевезення негабаритних вантажів залізницями України та СНД. Розрахункова негабаритність вантажів. Порядок її визначення.
  23. Порядок приймання до перевезення вантажів, не передбачених Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів.
  24. Види та зміст кінцевих операцій, як складової частини перевезень вантажів. Застосування інформаційних технологій при виконанні кінцевих операцій.
  25. Порядок виконання технологічних операцій, пов’язаних з прибуттям і видачею вантажів з застосуванням інформаційних технологій.
  26. Види комерційних операцій, що виконуються на шляху перевезення вантажів. Порядок їх виконання. Пункти комерційного огляду.
  27. Техніко-економічне обґрунтування ставок плати за користування вагонами і контейнерами. Правила користування вагонами і контейнерами залізниць України (2009).
  28. Правила користування вагонами і контейнерами загального парку залізниць СНД («Правила эксплуатации, пономерного учета и расчетов за пользование грузовыми вагонами собственности других государств», 1996).
  29. Правила перевезення наливних вантажів. Особливості приймання до перевезення наливних вантажів на залізницях України.
  30. Визначення маси наливних вантажів шляхом заміру висоти наливу. Вимоги до рухомого складу, що подається під навантаження наливних вантажів.
  31. Порядок повернення порожніх цистерн з-під зливу нафтопродуктів. Правила оформлення перевізних документів.
  32. Знаки небезпеки при перевезенні небезпечних вантажів. Порядок їх нанесення на рухомий склад. Страхування перевезень небезпечних вантажів на залізницях.
  33. Особливості перевезення вантажів залізницями України за участю морських і річкових портів, а також в залізнично-поромному сполученні.
  34. Переваги контейнерних та пакетних перевезень вантажів. Система управління контейнерними і контрейлерними перевезеннями на залізницях України.
  35. Угода про вантажне залізничне сполучення («Соглашение о международном грузовом железнодорожном сообщении» – СМГС, 1951) та її роль у забезпеченні перевезень міжнародних вантажів.
  36. Конвенція про міжнародні вантажні залізничні перевезення (КОТІФ, 1985) та її значення для залізниць України.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Практична частина (задачі) з дисципліни «Вантажні перевезення»

 

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. Визначити розмір перевізної плати. Вихідні дані:

Найменування вантажу

Пиломатеріали

Маса вантажу, т

44

Належність вагона

Парк залізниць

Відстань перевезення, км

875

2. Визначити розмір штрафу за прострочення терміну доставки вантажу.

Вихідні дані:

Найменування вантажу

Цемент

Кількість вагонів

4

Розмір перевізної плати, грн./ваг.

4832

Дата приймання вантажу до перевезення

03.05.2015 р.

Термін доставки закінчується

08.05.2015 р.

Фактична дата прибуття вантажу

13,05.2015 р.

3. Визначити технічний коефіцієнт тари для вагона і контейнера.

Вихідні дані:

Тип вагона

Критий універсальний модель 11-066

Технічна характеристика вагона

Вантажопідйомність, т

68

Кількість осей

4

Маса тари, т

22

Внутрішній об’єм, м­­­­­­3

120

Тип контейнера

Універсальний 40-футовий

Технічна характеристика контейнера

Маса брутто, т

31

Маса тари, т

3,6

Внутрішній об’єм, м­­­­­­3

61,46

4. Визначити питому вантажопідйомність вагона.Вихідні дані:

Тип вагона

Критий вагон-хопер для зерна

Технічна характеристика

Вантажопідйомність, т

65

Кількість осей

4

Маса тари, т

22

Внутрішній об’єм, м­­­­­­3

93

5. Визначити питомий об’єм вагона. Вихідні дані:

Тип вагона

Критий суцільнометалевий

Технічна характеристика

Вантажопідйомність, т

68

Кількість осей

4

Маса тари, т

22,88

Внутрішній об’єм, м­­­­­­3

120

6. Визначити необхідність кріплення вантажу від зсування у поздовжньому та поперечному напрямках. Вихідні дані:

Тип вагона

Платформа універсальна

Вантаж

Бетонний блок у формі

прямокутного паралелепіпеда

Величини виникаючих сил

Вантажопідйомність, т

68

Кількість осей

4

Маса тари, т

22,88

Внутрішній об’єм, м­­­­­­3

120

7. Визначити нерівномірність завантаження візків вагона та встановити, чи допускається таке перевезення. Вихідні дані:

Тип вагона

Платформа універсальна

Кількість осей

4

Вантажопідйомність, т

70

Маса тари, т

20,9

Внутрішній об’єм, м­­­­­­3

120

Навантаження на візок А, кН

250

Навантаження на візок Б, кН

355

8. Визначити тарифну відстань перевезення вантажу. Вихідні дані:

Станція відправлення

Вашківці

Станція призначення

Харцизьк

9. Визначити термін доставки вантажу. Вихідні дані:

Найменування вантажу

М’ясо домашніх тварин

Тип вагона

Ізотермічний, з охолодженням

Станція відправлення

Ковель

Станція призначення

Одеса-Порт

10. Визначити необхідну кількість вагонів для перевезення заданих обсягів двох конкретних вантажів. Вихідні дані:

Найменування вантажу А

Картон коробковий

Найменування вантажу Б

Щебінь

Запропоновані типи вагонів та їх технічні характеристики

Критий

Платформа

Піввагон

Вантажопідйомність, т

68

70

69

Маса тари, т

22,0

20,9

22,0

Внутрішній об’єм, м3

120

73

11. Визначити величину коефіцієнта використання вантажопідйомності вагона. Вихідні дані:

Найменування вантажу

Холодильники побутові

Маса вантажу, т

62

Технічна характеристика вагона

Тип вагона

Критий, модель 11-066

Вантажопідйомність, т

68

Кількість осей

4

Маса тари, т

22

Внутрішній об’єм, м­­­­­­3

120

12. Визначити плату за користування вагоном парку залізниць, що був поданий на під’їзну колію під подвійну вантажну операцію. Вихідні дані:

Дата та час повідомлення про подавання вагона

06.05.2015 р. об 11 год. 20 хв.

Дата та час фактичного подавання вагона

06.05.2015 р. о 12 год. 20 хв.

Дата та час повідомлення про закінчення вантажної операції

07.05.2015 р. о 16 год. 30 хв.

13. Визначити розмір перевізної плати за транзитне перевезення вантажу у чотиривісному вагоні в міжнародному сполученні. Вихідні дані:

Найменування вантажу

Вугілля кам’яне

Кількість вагонів

1

Належність вагона

Приватний

Відстань перевезення, км

1000

14. Визначити величину збору за подавання і забирання вагонів локомотивом залізниці. Вихідні дані:

Кількість вагонів, що було подано за звітну добу

7

Кількість вагонів, що було забрано за звітну добу

5

Відстань від станції примикання до під’їзної колії, км

4,3

Балансоутримувач колії

Залізниця

15. Визначити величину штрафу за невиконання плану перевезень вантажів за одну декаду планового місяця, якщо планування здійснювалось у вагонах. Вихідні дані:

План на декаду, ваг.

100

Подано залізницею, ваг.

95

Завантажено відправником, ваг.

88

Вагони, від подавання яких відмовився відправник

3

16. Визначити параметри складу тарно-штучних вантажів (розрахункову площу та будівельну довжину). Вихідні дані:

Найменування вантажу

Цукор-пісок

Тип,  вантажопідйомність вагона

Критий, 68 т

Кількість вагонів, що надходить за добу

12

Розрахункове навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2

0,85

Розрахунковий термін зберігання вантажу після прибуття, діб

2

Коефіцієнт, що враховує додаткову площу складу на проходи, проїзди та ін.

1,7

Коефіцієнт, що враховує прямий варіант перевантаження

0,15

Розрахункова ширина складу, м

24

17. Виберіть для кожного різновиду вантажу модель вагона, при якій найкраще використовується його вантажопідйомність або місткість. Вихідні дані: Три різновиди вантажу (табл. 1), які можуть бути завантажені у різні вагони. Три моделі вагонів з різними характеристиками (табл. 2).

Таблиця 1 – Об'ємна маса вантажів

Вантаж

ρ, т/м³

А

0,757

Б

0,773

В

0,767

Таблиця 2 – Характеристики вагонів*

Вагон моделі:

1

2

3

Вантажопідйомність, P, т

74

71

70

Вантажний об'єм, V, м³

102

90

92

Питомий об'єм,  pv, т/м³

 

 

 

Примітка* 

 

- в таблицях виділені рамкою і кольором величини, що треба розрахувати.

Таблиця 3 – Розрахунок маси вантажу, тонн/вагон

Вагони

Вантажі

Модель

Модель

Модель

1

2

3

А

 

 

 

Б

 

 

 

В

 

 

 

18. Визначити потрібний тип вагона (відкритий, закритий) згідно з Правилами перевезень. Визначити для кожного вантажу код ЕТСНГ і внести його у табл. 1. Перевірити для кожного вантажу, чи виконується мінімальна вагова норма (МВН), внести її у табл. 1. Розрахувати статичне навантаження вагонів за типами, використовуючи дані табл. 1, і внести у табл. 2.

Вихідні дані і розрахунки:

Таблиця 1 – Добове навантаження вантажів і вагонів

Найменування вантажу

Тип

вагона

Код

ЕТСНГ

МВН,

т/вагон

Навантажено

тонн

вагонів

Труби з чорних металів

відкр.

 

 

508

11

Блоки дверні та віконні дерев'яні

закр.

 

 

109

4

Драбини дерев'яні в пакетах

відкр.

 

 

33

1

 

Разом

650

16

Коди вантажів за ЕТСНГ та МВН уточнюються згідно із точною назвою вантажів (російською мовою)

Таблиця 2 – Розрахунок статичного навантаження вагонів (Рст, т/ваг.)

Навантажено вагонів за типами:

вагонів

тонн

Рст, т/ваг.

відкритого типу

 

 

 

закритого типу

 

 

 

В цілому по станції: 

 

 

 

19. Визначити: а) вагонообіг станції; б) коефіцієнт подвійних (здвоєних) операцій Кпо.

Вихідні дані: Розміри роботи станції за добу

Вивантажено вагонів

35

Навантажено вагонів

27

Нестача порожніх, що були подані під навантаження

7

Усі навантажені і порожні вагони були відправлені зі станції.

20. Визначити: а) коефіцієнт подвійних (здвоєних) операцій Кпо.; б) який відсоток (%) місцевих вагонів мали дві вантажні операції?

Вихідні дані: Розміри роботи станції за добу

Вивантажено вагонів

42

Навантажено вагонів

31

Нестача порожніх, що були подані під навантаження

11

Усі навантажені і порожні вагони були відправлені зі станції.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Теоретичні питання з дисципліни «Управління експлуатаційною роботою»

 

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Характеристика вантажних поїздів  та їх нумерація.
  2. Кількісні та якісні показники експлуатаційної роботи залізниць.
  3. Документи, що регламентують роботу станцій.
  4. Класифікація і характеристика маневрів.
  5. Класифікація і основні способи  виконання маневрової роботи.
  6. Способи  нормування маневрової роботи на станціях.
  7. Методика визначення потрібної кількості маневрових локомотивів.
  8. Технологія роботи із збірним поїздом.
  9. Особливості технології роботи дільничної станції.
  10. Обробка транзитних поїздів на дільничних станціях.
  11. Формування і відправлення дільничних і збірних поїздів.
  12. Особливості технології роботи сортувальних станцій.
  13. Призначення і типи сортувальних станцій. Основні пристрої на сортувальних станціях.
  14. Технологічні лінії сортувальних станцій, їх функціональне призначення і класифікація.
  15. Технологія обробки транзитних поїздів.
  16. Технологія обробки  поїздів, що надійшли у розформування.
  17. Технологія обробки  поїздів  свого формування.
  18. Організація і  нормування маневрової  роботи на гірках.
  19. Нормування елементів гіркових операцій.
  20. Основні показники гіркового процесу.
  21. Способи підвищення переробної спроможності гірки.
  22. Призначення, розміщення і устаткування СТЦ. Операції, які виконуються працівниками СТЦ.
  23. Місцева робота станції та її показники, вимоги до технології місцевої  роботи.
  24. Технологія обробки місцевих  вагонів  на станціях.
  25. Основні фактори, що впливають на кількість  подач  і забирань вагонів.
  26. Заходи щодо збільшення кількості здвоєних операцій.
  27. Задачі планування і основні показники роботи станції.
  28. Основні поняття і класифікація залізничних вузлів.
  29. Принципи улаштування залізничних вузлів та  їхні основні схеми. Розподіл роботи між станціями. 
  30. Класифікація вантажних поїздів і послідовність розробки плану формування поїздів.
  31. Особливості організації маршрутів із місць навантаження. Класифікація маршрутів із місць навантаження. Вихідні дані та порядок складання плану маршрутизації.
  32. Основні методи розрахунку плану формування  одногрупних поїздів.
  33. Значення графіка руху поїздів (ГРП) і задачі його розробки.
  34. Класифікація ГРП та їх елементи.
  35. Організація  місцевих, порожніх вагонопотоків, контейнерних і    контрейлерних поїздів.
  36. Взаємозв’язок плану формування і  графіка руху поїздів.
  37. Показники  плану формування поїздів.
  38. Принципи та порядок розробки ГРП.
  39. Призначення та основні положення технічного нормування.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Практична частина (задачі) з дисципліни «Управління експлуатаційною роботою»

 

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. У ПП сортувальної станції надходять з усіх напрямків у розформування Np=59 поїздів, які обробляються однією бригадою ПТО. Середній склад поїзда m=55 вагонів. Середня тривалість технічного обслуговування одного вагона bez_ymeny-3_0.jpg=0,014 год. Тривалість підготовчо-завершальних операцій, які припадають на один склад bez_ymeny-4.jpg=0,04 год. Визначити тривалість технічного обслуговування та встановити найбільш вигідну технологію обробки составів у ПП бригадою ПТО.
  2. Кількість поїздів, які надходять за добу в один із транзитних парків  NTP=45, середній склад поїзда m=64 вагони. У парку працює одна бригада з трьома групами оглядачів. Середня тривалість огляду одного вагона bez_ymeny-3_1.jpg=0,014 год. Частка составів, які потребують безвідчіпного ремонту  вагонів, bez_ymeny-5_kopyya_0.jpg=0,2. Середня тривалість цього ремонту tPEM=0,2. Тривалість підготовчо-завершальних операцій, які припадають на один склад, bez_ymeny-4_0.jpg=0,04 год. Визначити тривалість технічного обслуговування состава та ремонту вагонів бригадою ПТО.
  3. До ПП сортувальної станції надходять за добу з усіх напрямків у розформування Np=80 поїздів. Середнє число вагонів у складі m=45 вагонів; середній час, який витрачається на технічне обслуговування одного вагона, bez_ymeny-3_2.jpg=0,015 год.; технічне обслуговування составів у парку виконує одна бригада ПТО. Визначити число груп оглядачів у бригаді, при якому забезпечується взаємодія у роботі прилеглих дільниць та парку прийому.
  4. Число вагонів у складі поїзда 57 вагонів. Середній час обслуговування вагона складає 0,8 хв. Визначити величину завантаження бригади ПТО приймального парку, яка складається з трьох груп оглядачів ПТО. На станцію надходить 85 поїздів у розформування.
  5. За добу формують 94 состави. За спостереженнями за три дні для закінчення формування окремих составів повторно з гірки сортувалось 819 вагонів, тобто в середньому за добу 819/3 = 273 вагони. Визначити технологічний час на закінчення формування состава з сортувальної гірки.
  6. Визначити переробну спроможність механізованої гірки з двома коліями насуву і двома гірковими локомотивами, якщо час циклу становить 31 хв., за період циклу розформовано три состави. Час, який витрачається на сортування з гірки місцевих вагонів, у кількості 47, складає 70 хв. за добу. Перерва в роботі для поточного утримання механізмів екіпірування  локомотивів дорівнює 90 хв. Середній склад поїзда 60 вагонів.
  7. На гірці працює два гіркових локомотиви, час корисної роботи яких за добу становить 2460 локомотиво-хв. Середній час екіпірування гіркового локомотива становить 60 хв. Визначити коефіцієнт використання гіркових локомотивів.
  8. Визначити коефіцієнт використання гіркових механізмів, якщо розпуск становить 9 хв. Час циклу при роботі механізованої гірки з двома гірковими локомотивами становить 38 хв., за цей період розформовують три состави.
  9. Необхідно визначити середнє число розчепок вагонів, яке необхідне для розставлення вагонів по ПТЕ. Загальне число вагонів, які надходять на колію накопичення за добу n =435; число розчепок по даній колії  за добу p=7; середнє число вагонів у сформованих составах nф=58.
  10.  Визначити час на закінчення формування одногрупного склад поїзда  на витяжній колії, якщо середнє число операцій по розчепленні вагонів , що припадає на один склад, який формується, складає 0,20, а середнє число вагонів у составі, який формується, складає 50 вагонів. З боку витяжних колій вагони підтягує маневровий локомотив. 
  11.  Визначити число варіантів плану формування вантажних поїздів для залізничного полігону із п’яти сортувальних станцій.
  12.  Залізничний напрямок складається із п’яти технічних станцій. Всього на головній станції зароджується x=4 струменів (на кожну попутну технічну станцію напрямку). Визначити число об’єднання струменів вагонопотоків на головній сортувальній станції для випадків об’єднання частини струменів  z до ближнього призначення: z1=2; z2=3.
  13.  Визначити витрати на накопичення вагонів за добу на сортувальній станції, коли планом формування поїздів передбачено формування станцією k =6 призначень поїздів, при величині параметру накопичення c =10 і середній величині составів поїздів, що формуються станцією, m= 50 вагонів.
  14.  Визначити вагоно-години простою вагонів під накопиченням за добу, параметр накопичення та середній простій одного вагона під накопиченням призначення потужністю N=100 вагонів. Вагони даного призначення прибувають на станцію рівними групами (mгр=10 вагонів ) і через рівні проміжки часу. Склад поїзда m=50 вагонів, процес накопичення безперервний.
  15.  Залізничний напрямок АБВГД має п’ять технічних станцій. Втрати часу на накопичення на станції А складають cm=500 ваг.-год. Приведена економія  на попутних технічних станціях Б, В і Г відповідно складає 4, 6 і 5 год. Потужність струменів вагонопотоків NАД=150 вагонів  і NАВ=170 вагонів. Визначити доцільність виділення струменя вагонопотоку АД в самостійне призначення.
  16.  Визначити економію часу на один вагон при проходженні його без переробки в транзитному поїзді через попутну сортувальну станції. Простій транзитного вагона з переробкою на цій станції tnep =12 год.,в тому числі під накопиченням  tH=8 год.; простій транзитного вагона без переробки  tmp=2,8 год.
  17.  Визначити еквівалент переробки вагонів bez_ymeny-3_3.jpg , коли вартість переробки одного вагона  kopyya.jpg=15,65 грн., вартість пропуску його через сортувальну станцію транзитом bez_ymeny-6_kopyya.jpg=12,15 грн., вартість одніє вагоно-години  ев-г=1,33 грн.
  18.  Визначити приведену економію у вагоно-годинах на один вагон при його проходженні без переробки через сортувальну станцію. Різниця вартостей переробки транзитного вагона і обробки транзитного вагона без переробки на цій станції складає  bez_ymeny-7_kopyya.jpg=3,91 грн., вартість однієї вагоно-години  ев-г=1,84 грн., еквівалент економії локомотиво- і бригадо-годин bez_ymeny-8_kopyya.jpg=1,0, простій транзитного вагона з переробкою  tnep=13,8 год., простій вагона без переробки  tmp=3,1 год., простій вагона під накопиченням tH =8,5 год.
  19.  На напрямку АБВГ чотири технічні станції. Втрати часу на накопичення на станції А складають cm=500 ваг.-год. Приведена економія bez_ymeny-9_kopyya.jpg на попутних технічних станціях Б і В відповідно складає 3 і 5 год. Потужність струменів вагонопотоків NАГ=110 і NАВ=240. Визначити доцільність виділення струменя вагонопотоку АГ в самостійне призначення.
  20.  На напрямкуАБВГ чотири технічні станції. Втрати часу на накопичення на станції А складають cm=500 ваг.-год. Приведена економія bez_ymeny-9_kopyya.jpg на попутних технічних станціях Б і В відповідно складає 3 і 5 год. Потужність струменів вагонопотоків NАГ =80 вагонів і  NАВ=240 вагонів. Визначити доцільність виділення струменя вагонопотоку АГ в самостійне призначення.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Тестова частина (задачі) з дисципліни «Управління експлуатаційною роботою»

 

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. До якого числа повинен прагнути коефіцієнт здвоєних операцій?

    А) до числа 4;

    Б) до числа 5;

    В) до числа 2.

2. Отимальний рівень завантаження (бригади ПТО - Ψ) систем обслуговування:

     А) 0,2 – 0,45

     Б) 0,5 – 0,75

     В) 0,75 – 0,85

3. Що таке дільнична швидкість руху поїзда?

А) рух поїзда з урахуванням 2-х стоянок на проміжних станціях;

Б) рух поїзда по ділянці зі швидкістю 80 км / год;

В) рух поїзда з урахуванням всіх стоянок на проміжних станціях.

4. Загальна тривалість опрацювання наскрізного поїзда із зміною локомотива складає:

     А) 20 хв

     Б) 30 хв

     В) 35 хв

5. Що таке повний рейс вагона?

     А) пробіг вагона у завантаженому та порожньому стані за час обороту;

     Б) пробіг вагона в навантаженому стані і знаходження під вивантаженням;

     В) знаходження вагона під навантаженням і вивантаженням;

6. Який інтервал між послідовними розпусками передбачається в технологічному графіку роботи гірки при двох локомотивах:

А) 1 хв

Б) 2 хв

В) 3 хв

 

7. Що таке технічна швидкість руху поїзда?

     А) рух поїзда з урахуванням 3-х стоянок на проміжних станціях;

     Б) рух поїзда по ділянці зі швидкістю 90 км / год;

     В) рух поїзда без урахування всіх стоянок на проміжних станціях.

8.  Технологічний час на розформування – формування (при послідовному розташуванні парків) составів на гірці визначається витратою часу:

       А) tрозф = tз + tн + tрозп + tос

       Б) tрозф = 1,417 + 0,0068 (Lнас - 60)

       В) tрозф =tз + tвит + tн + tрозп+ tос

9.  Як визначити середню кількість вагонів у відчепі:

       А) q = mc •g

       Б) q = mc /g

       В) q =mc+ g

  1.  Як визначити переробну спроможність гірки, ваг.:

А) 1.jpg

Б)bez_ymeny-10_kopyya.jpg

В)bez_ymeny-11_kopyya.jpg

11.  Для чого призначені сортувальні станції?

        А) для розформування вантажних поїздів;

        Б) для масового розформування і формування вантажних поїздів;

        В) для обробки вантажних транзитних поїздів.

12. Час на розпуск составу з гірки:

         А)

         Б)

         В)

13. За яким документом встановлюється норма дільничної швидкості?

         А) за графіком руху поїздів;

         Б) за наказом начальника залізниці;

         В) за погодженням поїзних диспетчерів суміжних ділянок.

14.  Загальна тривалість опрацювання наскрізного поїзда без зміни локомотива складає:

А) 15 хв

Б) 20 хв

В) 25 хв

15.    Що таке динамічне навантаження вагона?

А) являє собою число тонн вантажу, що припадає на один вагон,

з урахуванням дальності його пробігу;

Б) кількість тонн навантаження на одну вісь вагона;

В) кількість навантаженого вантажу у вагон при його вантажопідйомності за трафаретом.

  1.    Тривалість розмітки ТНЛ після натурної перевірки состава по перевізних документах складає:

  А) 5-5,5 хв

  Б) 5-5,6 хв

  В) 5-5,7 хв

17.    В залежності від обсягу роботи на які класи поділяються станції?

 А) 1-го, 4-го, 5-го, 6-го, 2-го класу;

 Б) позакласні, 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го класу;

 В) позакласні, 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 6-го класу.

18.  Довжина поїзда встановлюється таким чином:

           А)bez_ymeny-12_kopyya.jpg

           Б)bez_ymeny-13_kopyya.jpg

           В)bez_ymeny-14_kopyya.jpg

19.   На чому заснований технологічний процес роботи станції?

          А) на ефективному використанні технічних засобів і рухомого складу;

          Б) на взаємодії прилеглих перегонів і парків станції;

          В) безперервність послідовно виконуваних операцій з мінімальними

міжопераційними  інтервалами.

20.  Як визначається кількість гіркових локомотивів:

         А)bez_ymeny-15_kopyya.jpg ;

         Б) bez_ymeny-16_kopyya.jpg;

         В)bez_ymeny-17_kopyya.jpg

21. Середня кількість вагонів, що включається до складу збірного (передатного)     поїзда встановлюється таким чином:

         А) добовий вагонопотік поділений на кількість сформованих поїздів за  добу;

         Б) добовий вагонопотік помножений на кількість сформованих поїздів за добу;

            В) добовий вагонопотік мінус кількість сформованих поїздів за добу.

 

22. Тривалість закінчення формування багатогрупного поїзду, що накопичується на одній колії визначається по формулі:

            А)  bez_ymeny-18_kopyya.jpg;

            Б) bez_ymeny-19_kopyya.jpg ;

            В)bez_ymeny-20_kopyya.jpg .

23.  Що таке статичне навантаження вагона?

           А) кількість вагонів навантажених насипними і навалочними вантажами;

           Б) середнє число тонн вантажу припадає на один навантажений вагон на станції навантаження;

           В) число вагонів знаходяться під сортуванням на одній станції.

24. Час на заїзд маневрового локомотива визначається по формулі:

        А) bez_ymeny-21_kopyya.jpg;

        Б)bez_ymeny-22_kopyya.jpg ;

        В)bez_ymeny-23_kopyya.jpg .

25. Як визначити кількість поїздів всього до відправлення:

 А) до сумарної кількість вагонів, що відправляється на кожне призначення додати склад поїзда;

 Б) кількість вагонів, що відправляється на кожне призначення поділити  на склад поїзда;

 В) кількість вагонів, що відправляється на кожне призначення помножити  на склад поїзда.

26.  Що характеризує кількісні показники експлуатаційної роботи?

  А) завдання по скороченню місцевого простою;

  Б) обсяг перевезень пасажирів у місцевому сполученні;

  В) обсяг перевезень пасажирів і вантажів, роботу рухомого складу.

27.  Як визначається кількість локомотивів витяжних колій:

   А)bez_ymeny-24_kopyya.jpg

   Б)bez_ymeny-25_kopyya.jpg

   В)bez_ymeny-26_kopyya.jpg

28.  Маневровим напіврейсом називається:

         А) переміщення по станційних коліях вагонів з локомотивом або одного локомотива без зміни напрямку руху;

          Б) переміщення вагонів або одиничного локомотива з однієї колії на іншу зі зміною напрямку руху;

          В) переміщення вагонів або одиничного локомотива з однієї колії на іншу зі   зміною напрямку руху або без зміни напрямку руху.

  1.  Максимальна кількість груп, що входить до складу бригад ПТО:

А) до 4-х груп;

Б) до 5-ти груп;

В) до 6-ти груп.

30. Тривалість закінчення формування двогрупного поїзду, що накопичується на окремих коліях визначається по формулі:

          А) bez_ymeny-27_kopyya.jpg

          Б) bez_ymeny-28_kopyya.jpg

          В)bez_ymeny-29_kopyya.jpg

31.  Що таке розформування составу?

         А) це витягування составу з парку прибуття;

         Б) це розстановка вагонів по коліях їх призначення;

         В) підготовка вагонів до розпуску і осаджування вагонів у сортувальному парку;

32.  Час на осаджування вагонів із боку гірки визначається по формулі:     

          А)bez_ymeny-30_kopyya.jpg

          Б)bez_ymeny-31_kopyya.jpg

          В)bez_ymeny-32_kopyya.jpg

33.   При послідовному розташуванні парків «СП» та «ПВ» тривалість напіврейса:

    А) tпер = L1 + L2 +L3

    Б) tпер =a + b•m

    В) tпер =L3

34.   На які показники ділиться експлуатаційна робота?

   А) навантаження, вивантаження, місцевий простій;

   Б) простій під однією вантажною операцією, відправлений вагон;

   В) кількісні та якісні показники.

35.  Технологічний час на розформування – формування (при паралельному розташуванні парків) составів на гірці визначається витратою часу:

        А) tрозф = tз + tн + tрозп + tос

        Б) tрозф =tз + tвит + tн + tрозп + tос

        Г) tрозф = tос + tпідт + tс + зб.

36. Документ, що встановлює правила проведення маневрів:

      А) інструкція з руху;

      Б) правила технічної експлуатації;

      В) інструкція з маневрової роботи.

37.  Середня тривалість огляду вагона (транзитний поїзд без переробки):

  А) 0,013 – 0,015

  Б) 0,013 – 0,016

  В) 0,016 – 0,017

38. Що таке середньодобовий пробіг локомотива?

А) кількість кілометрів пройдених локомотивом протягом доби від однієї станції до іншої на одній ділянці;

Б) це відстань, яку проходить в середньому один локомотив за добу;

В) це відстань, яку проходить локомотивом у резервному стані на дорозі.

39. Технологічний час на виконання операцій, пов’язаних із розстановкою вагонів  по ПТЕ визначається:

 А)bez_ymeny-33_kopyya.jpg

 Б)bez_ymeny-34_kopyya_0.jpg

 В) bez_ymeny-35_kopyya.jpg

40.   Що визначає добовий план-графік роботи станції?

        А) кількість прибулих поїздів в розформування;

        Б) графічну модель технологічного процесу переробки вагонопотоків;

        В) визначає порядок роботи станції.

41.   Розмір гіркового інтервалу визначається за формулою:

          А)bez_ymeny-36_kopyya.jpg

          Б)bez_ymeny-37_kopyya.jpg

          В)bez_ymeny-38_kopyya.jpg

42.   Що таке формування составу?

         А) це підготовка вагонів до розпуску з гірки;

         Б) заїзд локомотива за составом в парк прийом і насув составу на гірку для розформування;

         В) це розстановка вагонів у составі поїзда відповідно до вимог нормативних документів.

43. При паралельному розташуванні парків «СП» та «ПВ» тривалість напіврейса:

    А) tпер = Σa + Σbm

    Б) tпер = L1 + L2 +L3

    В) tпер =a + b•m

44.   Що таке продуктивність локомотива?

   А) число тонно-кілометрів брутто, що припадає в середньому на один локомотив за добу;

   Б) це кількість поїздів перевезених одним локомотивом за місяць;

   В) кількість поїздів перевезених локомотивом межу двома дільничними

       станціями;

45. Як встановити середньозважений час формування одного составу по станції:

        А)bez_ymeny-40.jpg

        Б)bez_ymeny-41_kopyya_0.jpg

        В)bez_ymeny-42_kopyya.jpg

46.  З яких пробігів складається загальний пробіг вагонів?

       А) тільки з порожніх пробігів вагонів;

       Б) тільки з навантажених пробігів вагонів;

       В) тільки з навантажених і порожніх пробігів вагонів;

47.  Потрібна кількість подач - забирань і їхня черговість встановлюється (по місткості фронту подачі, якщо довжина його задана у вагонах):

       А) Кпз>nмдоб+ nфр

       Б) Кпз>nмдоб − nфр

       В) Кпз>nмдоб/ nфр

48.  Середній простій транзитного вагона без переробки визначається по формулі:

                  А)bez_ymeny-43_kopyya.jpg

                  Б)bez_ymeny-44_kopyya.jpg

                  В)bez_ymeny-45_kopyya.jpg

49. Що таке оборот вагона?

      А) кількість кілометрів пройденого вагоном за добу в межах дороги;

      Б) кількість вагонів вивантажених на одній станції одним вантажоодержувачем;

     В) час, що витрачається вагоном з моменту початку одного навантаження до моменту початку наступного навантаження;

50. Що таке середньодобовий пробіг вагона?

 А) це середня відстань, яку проходить вагон за добу;

 Б) кількість кілометрів пройденої відстані від однієї станції до іншої;

 В) відстань пройдена на одній дільниці.

51. На які пробіги поділяються пробіги порожніх вагонів?

А) на транзитні і простої під навантаженням вантажів;

Б) на порожні і ті що знаходять під вивантаженням;

В) на транзитні і ті, що беруть участь у місцевій роботі.

52. Який принцип організації руху забезпечує дотримання Правил

       технічної експлуатації?

А) диспетчерське керівництво експлуатаційною роботою;

Б) безпечний рух поїздів;

В) руху за графіком.

53. Що забезпечує ефективне використання всіх технічних засобів,

координацію діяльності підприємств та служб залізничного транспорту

для виконання плану перевезень?

А) експлуатаційна робота;         

Б) комерційна експлуатація;

В) технічна експлуатація.

54.  Що є продукцією транспорту?

А) обслуговування клієнтів;

Б) перевезення;

В) тонно-кілометрів.

55. Одиниця виміру транспортної продукції:

А) вивантаження і тонно-кілометри;

Б) тонно- і пасажиро-кілометри;

В) пасажиро-кілометри і навантаження.

56. Максимально допустима швидкість руху поїздів на бокові колії по стрілочних переводах з рейок типу Р-65 з маркою хрестовини 1/11?

      А) швидкість руху на бокові залізничні колії по стрілочних переводах з хрестовиною марки 1/11 має бути не більше 30 км / год;

      Б) швидкість руху на бокові залізничні колії по стрілочних переводах з хрестовиною марки 1/11 має бути не більше 40 км / год;

      В) швидкість руху на бокові залізничні колії по стрілочних переводах з хрестовиною марки 1/11 має бути не більше 50 км / год.

57.  Максимально допустима швидкість руху пасажирських поїздів на бокові колії по стрілочних переводах з маркою хрестовини 1/9?

      А) швидкість руху на бокові залізничні колії по стрілочних переводах з хрестовиною марки 1/9 пасажирських поїздів - не більше 20 км / год;

      Б) швидкість руху на бокові залізничні колії по стрілочних переводах з хрестовиною марки 1/9 пасажирських поїздів - не більше 25 км / год;

      В) швидкість руху на бокові залізничні колії по стрілочних переводах з хрестовиною марки 1/9 пасажирських поїздів - не більше 30 км / год.

58.  Що таке собівартість перевезень?

    А) тарифна плата при перевезенні вантажів великою швидкістю;

    Б) тарифна плата при перевалці вантажів в морських портах;

    В) це сума всіх витрат, яка  припадає відповідно на 10 т.км або на 10 пасс.км.

59.  По яких стрілочних переводах допускається рух поїздів на бокові колії зі

      швидкістю не більше 70 км / год?

      А) швидкість руху на бокові залізничні колії по симетричним стрілочних переводах з маркою хрестовини 1/9 - не більше 70 км / год;

      Б) швидкість руху на бокові залізничні колії по симетричним стрілочних переводах з маркою хрестовини 1/11 - не більше 70 км / год;

      В) швидкість руху на бокові залізничні колії по симетричним стрілочних переводах з маркою хрестовини 1/18 - не більше 70 км / год.

60. Що таке тягове плече локомотива?

      А) ділянка між станціями основного і оборотного депо;

      Б) рух локомотива в межах однієї дороги;

      В) рух локомотива межу основними депо однієї дороги.

61.  По яких стрілочних переводах допускається рух поїздів на бокові колії зі

       швидкістю не більше 80 км / год?

      А) швидкість руху на бокові залізничні колії по переводах з маркою хрестовини 1/9 - не більше 80 км / год;

      Б) швидкість руху на бокові залізничні колії по переводах з маркою хрестовини 1/11 - не більше 80 км / год;

      В) швидкість руху на бокові залізничні колії по переводах з маркою хрестовини 1/18 - не більше 80 км / год.

62. Оберіть вірний варіант огородження перешкоди на колії (схема 1):

Схема  1 bez_ymeny-46_kopyya.jpg

А) А;

Б) Б;

В) В.

63. Оберіть вірний варіант огородження перешкоди на колії (схема 2):

bez_ymeny-47_kopyya.jpg

Схема  2

А) А;

Б) Б;

В) В.

64.  З якою максимальною швидкістю одиночний електровоз, який виїхав маневровим порядком з 4-ї колії за світлофор М2, може слідувати на I-у головну колію (схема 3)?

bez_ymeny-48_kopyya.jpg

Схема  3

А) 60 км/ год;

Б) 70 км/год;

В) 80 км/г.

65.  Яким за своїм призначенням є світлофор НМ1 в ситуації, яка показана на схемі (схема 4)?

bez_ymeny-49_kopyya.jpg

Схема  4

А) вихідний для ст. В;

Б) вихідний для ст. В і маршрутний для ст.Г;

В) маршрутний для ст. В і вихідний на перегін до ст. Г.

66.  Яким за своїм призначенням є світлофор НМ1 в ситуації, яка показана на схемі (схема 5)?

bez_ymeny-50_kopyya.jpg

Схема  5

А) поїзний;

Б) маневровий;

В) маршрутний.

67.  Яким за своїм призначенням є світлофор НМ1 в ситуації, яка показана на схемі (схема 6)?

bez_ymeny-51_kopyya_0.jpg

Схема  6

А) поїзний;

Б) маневровий;

В) маршрутний.

68. З якою максимальною швидкістю може слідувати потяг з позиції 3 до прохідного світлофора  5 (схема 7)?

bez_ymeny-52_kopyya.jpg

Схема  7

А) може збільшити швидкість руху до 30 км / год;

Б) може збільшити швидкість руху до 40 км / год;

В) може збільшити швидкість руху до 50 км / год.

69.  Якому із зазначених варіантів відповідає огородження хвоста поїзда (схема 8)?

bez_ymeny-53_kopyya.jpg

Схема  8

А) А;

Б) Б;

В) В.

70.  Транспорт є галуззю:

 А) матеріального виробництва;

 Б) сфери обслуговування;

 В) нематеріального виробництва.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Варіанти тестових завдань з дисципліни «Пасажирські перевезення»

 

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. Як називається  пасажирське сполучення, коли пасажир слідує по двом та більше залізницях?

а) місцеве,  б) пряме    в) міжнародне, г) приміське

2. До пасажирських вагонів відносяться:

а) купейні, плацкартні, загальні, 

б) купейні, плацкартні, криті, цистерни  

в) купейні, плацкартні, купейні з радіо-купе, багажні,

г) купейні, плацкартні, купейні з радіо-купе, багажні, поштові, вагони-ресторани, м’які

3. Індекс приписки пасажирських вагонів Південно-західної залізниці:

а) 32-33,  б) 40-41,   в) 35-36, г) 43-44

4. Наземні лінії метрополітену розміщають:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5. Обов’язки організації курсування пасажирських поїздів за графіком покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

2

1. Для посадки і висадки пасажирів на перегонах приміських залізничних дільниць поблизу населених пунктів в прилеглій до залізниці зоні споруджують:

а) пункти зупинки приміських поїздів, 

б) роздільні пункти,   

в) пасажирські станції,

г) сортувальні станції

2. Хто може призначати і відміняти міжнародні і внутрішні прямі пасажирські поїзди:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

3. Види нерівномірності пасажирських перевезень в часі: 

а) сезонна,  б) місячна, сезонна   в) місячна, сезонна, тижнева, добова г) місячна, сезонна, тижнева, добова, хвилинна

4. Надземні лінії метрополітену розміщають:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5. Обов’язки по забезпеченню всіх пасажирських поїздів локомотивами та перевезення пасажирів електропоїздами і дизель-поїздами покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

3

1. На пасажирських технічних станціях (або в технічних парках) проводять:

а) технічний і санітарний огляди, обмивання, очищення, санітарну обробку составів, переформування составів при необхідності, безвідчіпний ремонт вагонів та їх обладнання, ремонт у вагонному депо, заряджання акумуляторних батарей, постачання вагонів-ресторанів, 

б) розформування составів,

в) часткова переробка транзитних поїздів (відчіпляються або причіпляються до составів групи вагонів),

г) маневрову роботу по відчіпленню окремих вагонів від составів збірних поїздів та подаванню їх на колії вантажного району станції або під’їзні колії промислових підприємств для виконання навантаження-вивантаження, прибирання цих вагонів після закінчення вантажних операцій, причеплення їх до составів

2 Висота високих платформ від рівня головки рейки повинна бути:

а) 1100 мм ,  б) 200 мм    в) 1105 мм, г) 600 мм

3. Найбільший осяг приміських перевезень припадає на:: 

а) травень, червень, липень, серпень, 

б) січень, липень  

в) травень, червень, січень, липень

г) травень, червень, липень, серпень, грудень, січень

4. Підземні лінії метрополітену (мілкого закладення) розміщують:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5. Обов’язки по забезпеченню всіх пасажирських поїздів локомотивами та перевезення пасажирів електропоїздами і дизель-поїздами покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

 4

1. Відстань від осі колії до високих платформ повинна бути:

а) 1920 мм,  б) 1745 мм    в) 3100 мм г) 3000 мм

2. За розташуванням перонних колій і вокзалу розрізняють схеми станції:

а) з бічним, острівним розташуванням вокзалу і вокзалом над перонними коліями, 

б) з острівним розташуванням вокзалу і вокзалом над перонними коліями,

в) з бічним, острівним розташуванням вокзалу

 г) з бічним, острівним розташуванням вокзалу і вокзалом над перонними коліями,

3.Як називається  пасажирське сполучення, коли пасажир слідує  в межах дільниці, що примикає до великого вузла на відстані до 150 км?

а) місцеве,  б) пряме    в) міжнародне, г) приміське

4. Підземні лінії метрополітену (глибокого закладення) розміщують:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5 Обов’язки по проведенню маркетингових досліджень пасажиропотоків для своєчасного забезпечення потреб населення в перевезеннях і розробка маршрутів залізничних сполучень покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

5

1. Відстань від осі колії до низьких платформ повинна бути:

а) 1920 мм,  б) 1745 мм    в) 3100 мм г) 3000 мм

2. Залежно від основного призначення існують такі види пасажирських станцій:

а) для обслуговування усіх видів руху (дальнього, місцевого, приміського); для обслуговування тільки приміського руху (у тому числі зонні станції); для обслуговування пасажирських составів, вагонів, а іноді і локомотивів (пасажирські технічні станції).

б) для обслуговування тільки приміського руху (у тому числі зонні станції); 

в) для обслуговування тільки приміського руху (у тому числі зонні станції); для обслуговування пасажирських составів, вагонів, а іноді і локомотивів (пасажирські технічні станції),

г) для обслуговування усіх видів руху (дальнього, місцевого, приміського);

3. Функції з розподілу пасажирського вагонного парку між залізницями покладені на:

а) ЦД,  б) ЦТ,в) ЦЛ, г) ЦМ.

4. Підземні лінії метрополітену (глибокого закладення) розміщують:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5 Обов’язки по проведенню маркетингових досліджень пасажиропотоків для своєчасного забезпечення потреб населення в перевезеннях і розробка маршрутів залізничних сполучень покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

6

1. Пасажирська станція це ­– :

а) роздільний пункт або комплекс пристроїв, призначений для якісного обслуговування різних категорій пасажирів, пошти, багажу та пасажирського рухомого складу, 

б) це частина залізничної лінії, що обмежена суміжними станціями, роз’їздами, обгінними пунктами та колійними постами  

в) роздільний пункт на двоколійних лініях, що мають колійний розвиток, який забезпечує обгін поїздів, а при необхідності – переведення поїзда з однієї головної колії на іншу

г) роздільний пункт на одноколійній лінії, що має колійний розвиток призначений для схрещення зустрічних і обгону попутних поїздів, посадки та висадки пасажирів, продажу квитків

2. Ліні метрополітену поділяються на:

а) підземні, наземні,  б) наземні, надземні  в) підземні, наземні, надземні г) підземні, поверхневі, надземні

3. Як називається  пасажирське сполучення, коли пасажир слідує в межах однієї залізниці?

а) місцеве,  б) пряме в) міжнародне, г) приміське

4. Нерівномірність відправлення пасажирів в години інтенсивного руху визначає вимоги до: 

а) пропускної спроможності приміських ліній, 

б) пропускної спроможності приміських ліній, потрібного парку рухомого складу,

в) частоти руху приміських поїздів

г) пропускної спроможності приміських ліній, частоти руху приміських поїздів, потрібного парку рухомого складу,

5 Функції по проведенню заходів щодо впровадження нової техніки, передових технологій, досягнень науки і техніки в пасажирське господарство покладені на:

а) ЦЛ,  б) ЦД  в) ЦТ, г) ЦМ

7

1. Як називається  пасажирське сполучення, коли пасажир слідує в межах двох та більше країн?

а) місцеве,  б) пряме,   в) міжнародне, г) приміське

2. До пасажирських поїздів відносяться?

а) високошвидкісні, швидкісні, прискорені, пасажирські 

б) прискорені, пасажирські, приміські 

в) високошвидкісні, швидкісні, прискорені, пасажирські, вантажно-пасажирські, багажні, туристські, дитячі, військові ешелони

г) купейні, плацкартні, купейні з радіо-купе, багажні, поштові, вагони-ресторани, м’які

3. Індекс приписки пасажирських вагонів Південної залізниці:

а) 32-33,  б) 40-41,   в) 35-36, г) 43-44

4. Наземні лінії метрополітену розміщають:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5. Обов’язки нормування і контролю за витратами матеріалів, запасних частин, палива, електроенергії, мастил на утримання і ремонт рухомого складу покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

8

1. На пасажирських технічних станціях (або в технічних парках) проводять:

а) технічний і санітарний огляди, обмивання, очищення, санітарну обробку составів, переформування составів при необхідності, безвідчіпний ремонт вагонів та їх обладнання, ремонт у вагонному депо, заряджання акумуляторних батарей, постачання вагонів-ресторанів, 

б) розформування составів,

в) часткова переробка транзитних поїздів (відчіпляються або причіпляються до составів групи вагонів),

г) маневрову роботу по відчіпленню окремих вагонів від составів збірних поїздів та подаванню їх на колії вантажного району станції або під’їзні колії промислових підприємств для виконання навантаження-вивантаження, прибирання цих вагонів після закінчення вантажних операцій, причеплення їх до составів

2. Хто може призначати і відміняти міжнародні і внутрішні прямі пасажирські поїзди:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

3. Види нерівномірності пасажирських перевезень в часі: 

а) сезонна,  б) місячна, сезонна   в) місячна, сезонна, тижнева, добова г) місячна, сезонна, тижнева, добова, хвилинна

4. Підземні лінії метрополітену (глибокого закладення) розміщують:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5. Обов’язки по забезпеченню всіх пасажирських поїздів локомотивами та перевезення пасажирів електропоїздами і дизель-поїздами покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

9

1. Для посадки і висадки пасажирів на перегонах приміських залізничних дільниць поблизу населених пунктів в прилеглій до залізниці зоні споруджують:

а) пункти зупинки приміських поїздів, 

б) роздільні пункти,   

в) пасажирські станції,

г) сортувальні станції

2. Лінії метрополітену поділяються на:

а) підземні, наземні,  б) наземні, надземні  в) підземні, наземні, надземні г) підземні, поверхневі, надземні

3. Найбільший осяг приміських перевезень припадає на:: 

а) травень, червень, липень, серпень, 

б) січень, липень  

в) травень, червень, січень, липень

г) травень, червень, липень, серпень, грудень, січень

4. Підземні лінії метрополітену (мілкого закладення) розміщують:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5. Обов’язки по забезпеченню всіх пасажирських поїздів локомотивами та перевезення пасажирів електропоїздами і дизель-поїздами покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

10

1. Відстань від осі колії до високих платформ повинна бути:

а) 1920 мм,  б) 1745 мм    в) 3100 мм г) 3000 мм

2. Перерахуйте лінійні підприємства що обслуговують пасажирів.

3.Як називається  пасажирське сполучення, коли пасажир слідує  в межах дільниці, що примикає до великого вузла на відстані до 150 км?

а) місцеве,  б) пряме    в) міжнародне, г) приміське

4. Надземні лінії метрополітену розміщають:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5. Обов’язки по проведенню маркетингових досліджень пасажиропотоків для своєчасного забезпечення потреб населення в перевезеннях і розробка маршрутів залізничних сполучень покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

 

11

1. Відстань від осі колії до низьких платформ повинна бути:

а) 1920 мм,  б) 1745 мм    в) 3100 мм г) 3000 мм

2. Залежно від основного призначення існує такі види пасажирських станцій:

а) для обслуговування усіх видів руху (дальнього, місцевого, приміського); для обслуговування тільки приміського руху (у тому числі зонні станції); для обслуговування пасажирських составів, вагонів, а іноді і локомотивів (пасажирські технічні станції).

б) для обслуговування тільки приміського руху (у тому числі зонні станції); 

в) для обслуговування тільки приміського руху (у тому числі зонні станції); для обслуговування пасажирських составів, вагонів, а іноді і локомотивів (пасажирські технічні станції),

г) для обслуговування усіх видів руху (дальнього, місцевого, приміського);

3. Функції з розподілу пасажирського вагонного парку між залізницями покладені на:

а) ЦД,  б) ЦТ,в) ЦЛ, г) ЦМ.

4. Підземні лінії метрополітену (глибокого закладення) розміщують:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5. Обов’язки по проведенню маркетингових досліджень пасажиропотоків для своєчасного забезпечення потреб населення в перевезеннях і розробка маршрутів залізничних сполучень покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

 

12

1. Пасажирська станція це ­– :

а) роздільний пункт або комплекс пристроїв, призначений для якісного обслуговування різних категорій пасажирів, пошти, багажу та пасажирського рухомого складу, 

б) це частина залізничної лінії, що обмежена суміжними станціями, роз’їздами, обгінними пунктами та колійними постами  

в) роздільний пункт на двоколійних лініях, що мають колійний розвиток, який забезпечує обгін поїздів, а при необхідності – переведення поїзда з однієї головної колії на іншу

г) роздільний пункт на одноколійній лінії, що має колійний розвиток призначений для схрещення зустрічних і обгону попутних поїздів, посадки та висадки пасажирів, продажу квитків

2. Висота високих платформ від рівня головки рейки повинна бути:

а) 1100 мм ,  б) 200 мм    в) 1105 мм, г) 600 мм

3. Як називається  пасажирське сполучення, коли пасажир слідує в межах однієї залізниці?

а) місцеве,  б) пряме в) міжнародне, г) приміське

4. Нерівномірність відправлення пасажирів в години інтенсивного руху визначає вимоги до: 

а) пропускної спроможності приміських ліній, 

б) пропускної спроможності приміських ліній, потрібного парку рухомого складу,

в) частоти руху приміських поїздів

г) пропускної спроможності приміських ліній, частоти руху приміських поїздів, потрібного парку рухомого складу,

5. Функції по проведенню заходів щодо впровадження нової техніки, передових технологій, досягнень науки і техніки в пасажирське господарство покладені на:

а) ЦЛ,  б) ЦД  в) ЦТ, г) ЦМ

 

 

13

1. Як називається  пасажирське сполучення, коли пасажир слідує в межах країн СНД та Балтії?

а) місцеве,  б) пряме,   в) міжнародне, г) міждержавне

2. До пасажирських поїздів відносяться?

а) високошвидкісні, швидкісні, прискорені, пасажирські 

б) прискорені, пасажирські, приміські 

в) високошвидкісні, швидкісні, прискорені, пасажирські, вантажно-пасажирські, багажні, туристські, дитячі, військові ешелони

г) купейні, плацкартні, купейні з радіо-купе, багажні, поштові, вагони-ресторани, м’які

3. Індекс приписки пасажирських вагонів Донецької залізниці:

а) 32-33,  б) 40-41,   в) 35-36, г) 48-50

4. Підземні лінії метрополітену (глибокого закладення) розміщують:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5. Обов’язки нормування і контролю за витратами матеріалів, запасних частин, палива, електроенергії, мастил на утримання і ремонт рухомого складу покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

14

1. На пасажирських технічних станціях (або в технічних парках) проводять:

а) технічний і санітарний огляди, обмивання, очищення, санітарну обробку составів, переформування составів при необхідності, безвідчіпний ремонт вагонів та їх обладнання, ремонт у вагонному депо, заряджання акумуляторних батарей, постачання вагонів-ресторанів, 

б) розформування составів,

в) часткова переробка транзитних поїздів (відчіпляються або причіпляються до составів групи вагонів),

г) маневрову роботу по відчіпленню окремих вагонів від составів збірних поїздів та подаванню їх на колії вантажного району станції або під’їзні колії промислових підприємств для виконання навантаження-вивантаження, прибирання цих вагонів після закінчення вантажних операцій, причеплення їх до составів

2. Хто може призначати і відміняти міжнародні і внутрішні прямі пасажирські поїзди:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

3. Види нерівномірності пасажирських перевезень в часі: 

а) сезонна,  б) місячна, сезонна   в) місячна, сезонна, тижнева, добова г) місячна, сезонна, тижнева, добова, хвилинна

4. Наземні лінії метрополітену розміщають:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5. Обов’язки по забезпеченню всіх пасажирських поїздів локомотивами та перевезення пасажирів електропоїздами і дизель-поїздами покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

15

1. Для посадки і висадки пасажирів на перегонах приміських залізничних дільниць поблизу населених пунктів в прилеглій до залізниці зоні споруджують:

а) пункти зупинки приміських поїздів, 

б) роздільні пункти,   

в) пасажирські станції,

г) сортувальні станції

2. Лінії метрополітену поділяються на:

а) підземні, наземні,  б) наземні, надземні  в) підземні, наземні, надземні г) підземні, поверхневі, надземні

3. Найбільший осяг приміських перевезень припадає на:: 

а) травень, червень, липень, серпень, 

б) січень, липень  

в) травень, червень, січень, липень

г) травень, червень, липень, серпень, грудень, січень

4. Підземні лінії метрополітену (мілкого закладення) розміщують:

а) на поверхні землі,  б) на естакадах   в) на відстані 8-12 м від поверхні землі, г) на відстані 20 м від поверхні землі

5. Обов’язки по забезпеченню всіх пасажирських поїздів локомотивами та перевезення пасажирів електропоїздами і дизель-поїздами покладені на:

а) ЦД,  б) ЦЛ  в) ЦТ, г) ЦМ

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Теоретичні питання з дисципліни «Залізничні станції та вузли»

 

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

1. Схеми взаємного розміщення стрілочних переводів, дати аналіз.

2. Навести схему проміжної станції двоколійної лінії з напівпоздовжнім розташуванням приймально-відправних колій.

3. Навести схему проміжної станції на двоколійній лінії з поздовжнім розташуванням приймально-відправних колій.

  1. Стрілочні вулиці, визначення, класифікація, умови застосування. Навести схеми.
  2. Навести схему дільничної станції поздовжнього типу на одноколійній лінії, дати її аналіз.
  3. Навести      схему дільничної станції напівпоздовжнього типу на одноколійній лінії, дати її аналіз.
  4. Навести схему дільничної станції поперечного типу на одноколійній лінії, дати її аналіз.
  5. Навести схему дільничної станції поздовжнього типу на двоколійній лінії, дати її аналіз.
  6. Навести схему дільничної станції напівпоздовжнього типу на двоколійній лінії, дати її аналіз.
  7. Навести схему дільничної станції поперечного типу на двоколійній лінії, дати її аналіз.
  8. Навести схему дільничної станції з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв і парків для вантажного руху, дати її аналіз.
  9. Навести схему вузлової дільничної станції поздовжнього типу, дати її аналіз.
  10. Навести схему вузлової дільничної станції напівпоздовжнього типу, дати її аналіз.

14. Навести схему вузлової дільничної станції поперечного типу, дати її аналіз.

  1. Навести схему вузлової дільничної станції з внутрішнім розташуванням сортувального парку, дати її аналіз.
  2. Навести схему дільничної станції з варіантами примикання під'їзних колій, дати її аналіз.
  3. Сортувальні пристрої на дільничних станціях. Норми проектування профілів насувної і спускної частини гірки. Навести схему.
  4. Класифікація сортувальних станцій.
  5. Навести схему односторонньої сортувальної станції з послідовним розташуванням парків.
  6. Навести схему односторонньої сортувальної станції при послідовному розташуванні парків з петльовим підходом для прийому поїздів з не переважаючого направлення. Дати її аналіз.
  7. Навести план і профіль спускної частини гірки великої потужності.
  8. Призначення пасажирських станцій. Схема пасажирської станції наскрізного типу, дати її аналіз.
  9. Класифікація пасажирських станцій. Схема пасажирської станції тупикового типу, дати її аналіз.
  10. Пасажирські пристрої на станціях. Схема пасажирської станції комбінованого типу.
  11. Норми проектування пасажирських станцій у плані і профілі.
  12. Призначення пасажирської технічної станції. Пристрої на пасажирсько-технічних станціях.
  13. Навести схему пасажирської технічної станції при послідовному розташуванні парків прийому, відправлення і ремонтно-екіпірувальними пристроями (РЕД) і дати її аналіз.
  14. Навести схему пасажирської технічної станції при паралельному розташуванні парків прийому і відправлення і РЕД, Дати її аналіз.
  15. Навести схему вантажної станції тупикового типу з розташуванням вантажного району (ВР) послідовно основним паркам, дати її аналіз.
  16. Навести схему вантажної станції тупикового типу з розташуванням ВР паралельно основним паркам, дати її аналіз.
  17. Навести схему вантажної станції наскрізного типу з паралельним розміщенням парків і вантажного району, дати її аналіз.
  18. Навести схему вантажної станції наскрізного типу з послідовним розміщенням сортувального парку і вантажного району, дати її аналіз.
  19. Навести схему спеціалізованої вантажної станції по обслуговуванню баз вивантаження інертних мінерально-будівельних матеріалів, дати її аналіз.

34. Визначення залізничного вузла. Типи залізничних вузлів. Схеми залізничного вузла з одної станції.

  1. Навести схему залізничного вузла хрестоподібного типу, дати її аналіз.
  2. Навести схему залізничного вузла трикутного типу, дати її аналіз.
  3. Навести схему залізничного вузла кільцевого типу, дати її аналіз.
  4. Види розв'язок, позначення схеми.
  5. Норми проектування колійних розв'язок у плані та профілі.
  6. Навести схему простішої колійної розв'язки, дати її аналіз.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Практична частина (задачі) з дисципліни «Залізничні станції та вузли»

 

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

  1. Розрахувати пряму вставку  у схемах IV та V взаємної укладки стрілочних переводів марки 1/11 тип рейок Р50, якщо: е = 5,30 м; sin 5°11’40”= 0.090536; a= 14.43 м; b= 19.10 м.
  2. Визначити повну довжину симетричного стрілочного переводу марки 1/6 тип рейок Р50, якщо m= 2,18 м;a0 = 7,77 м; b0= 9,21 м; q= 1,38 м;  bez_ymeny-54_kopyya.jpg = 0.996592.
  3. Розрахувати кінцеве з’єднання приймально-відправних колій в нормальних умовах, якщо e=5,30 м; марка стрілочного переводу 1/9; тип рейок Р50; радіус з’єднувальної кривої R =200 м; bez_ymeny-55_kopyya.jpg= 0,111113; b= 15,64 м. Навести рисунок.
  4. Визначити довжину перехресного з’їзду, якщо відомо, що:a =14,48 м;     b = 19,05 м;  e=5,30 м;  bez_ymeny-56_kopyya.jpg=10,99997; bez_ymeny-57_kopyya.jpg=0,090536.
  5. Розрахувати довжину простішої стрілочної вулиці під кутом хрестовини. Стрілочні переводи марки 1/9; радіус з’єднувальної кривої R=200 м; колій     n = 5; a= 15,42 м;b = 15,6 м; bez_ymeny-58_kopyya.jpg= 0,055386;bez_ymeny-57_kopyya.jpg = 0,110433;  e= 5,30 м.
  6. Розрахувати простішу стрілочну вулицю на головній колії. Стрілочні переводи марки 1/9. Радіус з’єднувальної кривої колії 2 - 200 м; a = 15,42 м;     b=15,64 м;e =5,30 м; колій  n= 5;bez_ymeny-58_kopyya.jpg = 0,055386; bez_ymeny-59_kopyya.jpg= 0,111113;  bez_ymeny-57_kopyya.jpg= 0,110433.
  7. Визначити мінімальну відстань між осями суміжних колій на станції при розміщенні в міжколіях: а) щоглового світлофора, діаметр щогли = 133 мм; б) високу пасажирську платформу шириною 7 м; в) низьку пасажирську платформу шириною 4 м.
  8. Визначити повну довжину звичайних одиночних стрілочних переводів марок 1/11 та 1/9 на приймально-відправних коліях, тип рейок Р50. Вихідні дані стрілочних переводів:
    1. марка 1/11:m = 4,33; a0= 10,15 м; b0= 16,75 м; q1= 2,30 м.
    2. марка 1/9: m= 4,33; a0 11,13 м; b0= 13,72 м; q1= 1,88 м.
  9. На прикладі роз’їзду поперечного типу визначити повну та корисну довжину колій станції.
  10. Визначити мінімальну відстань між осями суміжних колій на станції при розміщенні в міжколіях: а) високої; б) низької пасажирської платформи при наявності на платформі сходів із пішохідного мосту.
  11. Розрахувати число наскрізних приймально-відправних колій у перонному парку пасажирської станції (колії взаємозамінні). Вихідні данні: bez_ymeny-61_kopyya.jpg=121;  bez_ymeny-62_kopyya.jpg=3206,5; коефіцієнт, що враховує відмову технічних засобів qВГ=0,01; імовірність затримки поїзда на перонних коліях через зайнятість горловини  PЗП=0.08;  mДОД=2; lРП=4,10 хв.
  12. Визначити висоту гірки, якщо добова переробка складає 2000 вагонів і    кількість колій в сортувальному парку дорівнює 10. Вихідні дані:    LСКЛАДНОЇ КОЛІЇ= 210 м; bez_ymeny-63_kopyya.jpg=1,40 кгс/тс; bez_ymeny-64_kopyya.jpg=1,35 кгс/тс; = 35,450; кількість стрілочних переводів, які беруть участь у маршруті n= 4; середня швидкість руху вагона на ділянці скочування  Vc= 3 м/с; початкова розрахункова швидкість розпуску V0=0,8 м/с;  q1=9,59 м/с2.
  13. Визначити висоту гірки, якщо добова переробка складає 3600 вагонів і кількість колій в сортувальному парку дорівнює 24.
  14. Вихідні дані: LСКЛАДНОЇ КОЛІЇ= 415 м;bez_ymeny-63_kopyya_0.jpg = 1.75 кгс/тс; bez_ymeny-64_kopyya.jpg = 0.3 кгс/тс;  bez_ymeny-66_kopyya.jpg=204  м;
  15. l1=89 м; n1=2; bez_ymeny-67_kopyya.jpg=9,460; V1=4,2 м/с; bez_ymeny-72_kopyya.jpg= 2.06 кгс/тс;
  16. l2=88 м; n2=1; bez_ymeny-68_kopyya.jpg=16,340;V2 =5,5 м/с;bez_ymeny-73_kopyya.jpg = 2.83 кгс/тс;
  17. l3=172 м; n3=3; bez_ymeny-69_kopyya.jpg=41,530; V3=5 м/с; bez_ymeny-74_kopyya.jpg= 2.52 кгс/тс;
  18. l4= 65 м; n4=0; =00; =2 м/с; V4=1,03 кгс/тс; bez_ymeny-75_kopyya.jpg=1,7 м/с;q1 = 9,24 м/с2.
  19. Розрахувати нахил на швидкісній ділянці спускної частини гірки малої потужності, якщо HГМП=1,60 м;lГП =26,90 м; lс3=108 м;lc.k.=50 м;   lшвид=39 м.
  20. Розрахувати число приймально-відправних колій вантажної станції, де    NП=13; NВ=12;  tЗАН.П=1,97 год.; tЗАН.В= 1,40 год.; bez_ymeny-76_kopyya.jpg= 0,01; bez_ymeny-77_kopyya.jpg= 3 год.
  21. Визначити кількість колій у РЕД пасажирської технічної станції, якщо добове прибуття приписних: 12 далеких; 4 – місцевих поїздів та оборотних – 7 далеких, 1 місцевий. Час знаходження поїздів у РЕД: приписних дальніх – 240  хв., місцевих – 180 хв.; оборотних далеких – 100 хв., місцевих – 100 хв.; інтервал виведення поїздів із РЕД – tВИВ=0,83 год.
  22. Розрахувати конструктивну висоту сортувальної гірки, якщо профільна висота головної ділянки – 2.40 м ен. в.; профільна висота середньої ділянки – 1.46 м ен. в.; профільна висота нижньої ділянки – 0.68 м ен. в.
  23. Визначити відстань від центру стрілочного переводу до граничного стовпчика, розташованого між коліями, якщо марка хрестовини стрілочного переводу 1/11, радіус захрестовинної кривої 300 м, ширина міжколії 5.30 м; bez_ymeny-78_kopyya.jpg=0,045361;bez_ymeny-79_kopyya.jpg =0,085388.
  24. Розробить конструкцію парної горловини вузлової дільничної станції поперечного типу із дотриманням норм проектування, якщо в парку ПВ-1– 3 колії; парку ПВ-2 –  5 колії; парку С – 6 колій.
  25. Умови і норми розташування вхідних, вихідних світлофорів на роздільних пунктах. Навести схеми.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Тестова частина (задачі) з дисципліни «Залізничні станції та вузли»

 

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема «ГАБАРИТИ»

 

  1. Яка висота високої і низької платформ на нових проміжних станціях:
  1. 0,1 м і 1,0 м над голівкою рейок;
  2. 0,2 м і 1,1 м над голівкою рейок;
  3. 0,5 м і 1,5 м над голівкою рейок.

 

  1. Яка відстань від бічної грані високої і низької проміжної платформ до осі колії на проміжній станції:
  1. 2,5 та 1,5 м;
  2. 1,92 та 1,75 м;
  3. 2,2 та 1,3 м.

 

  1. Відстань по горизонтальному напрямку від осі найближчої колії до будівель, споруд і пристроїв, розташованих із зовнішнього боку крайніх колій перегонів і станцій

А.      3200;

Б.      3100;

В.      2750.

 

  1. Відстань по вертикальному напрямку від верху головки рейки до підлоги нових високих пасажирських платформ, мм:

А.      1200;

Б.      1100;

В.      1000.

 

  1. Відстань по горизонтальному напрямку від осі найближчої колії до краю нових і перебудованих високих пасажирських платформ, мм:

А.      1945;

Б.      1920;

В.      1745.

 

  1. Відстань по вертикальному напрямку від верху головки рейки до підлоги нових низьких пасажирських платформ, мм:

А.      300;

Б.      250;

В.      200.

 

  1. Відстань по горизонтальному напрямку від осі найближчої колії до краю нових і перебудованих низьких пасажирських платформ, мм:

А.      1945;

Б.      1920;

В.      1745.

 

  1. Відстань між осями витяжної і суміжної з нею колії на станціях у нормальних умовах, мм:

А.      4100;

Б.      4800;

В.      6500.

 

  1. Найменша відстань між осями суміжних головних колій на станціях, роз’їздах і обгінних пунктах у складних умовах при розташуванні їх між приймально-відправними коліями, мм:

А.      4100;

Б.      4800;

В.      5300.

 

  1. Відстань між осями суміжних головних колій на станціях, роз’їздах і обгінних пунктах в нормальних умовах при розташуванні їх між приймально-відправними коліями, мм:

А.      4100;

Б.      4800;

В.      5300

Тема «СТРІЛОЧНІ ПЕРЕВОДИ, СТРІЛОЧНІ ВУЛИЦІ, ПАРКИ»

 

  1. Звичайні стрілочні переводи бувають з марками хрестовин
  1. 1/18, 1/9, 1/8
  2. 1/18, 1/11, 1/9
  3. 1/18, 1/14, 1/9

 

  1. Симетричні стрілочні переводи бувають з марками хрестовин
  1. 1/11, 1/9, 1/6, 1/8
  2. 1/18, 1/11, 1/9, 1/6
  3. 1/11, 1/9, 1/6, 1/4,5

 

  1. Одиночні стрілочні переводи бувають:
  1. звичайні, перехресні, симетричні
  2. звичайні, несиметричні, подвійні
  3. звичайні, симетричні, несиметричні

 

  1. Стрілочні переводи бувають з рейок типу:
  1. Р50, Р65, Р40
  2. Р65, Р50, Р43
  3. Р65, Р55, Р43

 

  1. Величина прямої вставки для різнотипних суміжних стрілочних переводів дорівнює
  1. 25
  2. 12,5
  3. 6,25

 

  1. Повна довжина стрілочного переводу
  1. a+b
  2. a+m
  3. a+q

 

  1. Відстань між центрами суміжних стрілочних переводів при зустрічній однобічній укладці
  1. b+d+a
  2. а+d+a
  3. b+d+b

 

  1. Відстань між центрами суміжних стрілочних переводів при зустрічній різнобічній укладці
  1. b+d+a
  2. а+d+a
  3. b+d+b

 

  1. Відстань між центрами суміжних стрілочних переводів при побіжній різнобічній укладці
  1. b+d+a
  2. а+d+a
  3. b+d+b

 

  1. Стрілочна вулиця – це:
  1. послідовно укладені стрілочні переводи з відповідними вставками між ними для примикання двох і більше колій до основної;
  2. стрілочні переводи, що укладені на одній колії і мають загальну межу;
  3. пристрій для переведення рухомого складу з однієї колії на іншу.

 

  1. Стрілочні вулиці бувають:
  1. найпростіші, скороченні, комбіновані, попутні різнобічні, пучкоподібні, віяльні;
  2. найпростіші, скороченні, комбіновані, перехресні, пучкоподібні, під подвійним кутом хрестовини;
  3. найпростіші, скороченні, комбіновані, віяльні, пучкоподібні, під подвійним кутом хрестовини.

 

  1. Найпростіші стрілочні вулиці діляться на два типи:
  1. під кутом хрестовини на одній колії, комбіновані;
  2. під кутом хрестовини до основної колії, розташовані на основній колії;
  3. розташовані на одній колії, пучкоподібні.

 

  1. Найпростіші стрілочні вулиці можуть об'єднувати:
  1.  не більше 6 колій;
  2.  не більше 5 колій;
  3. не більше 3 колій.

 

  1. Пучкоподібні стрілочні вулиці проектуються:
  1. у гіркових горловинах сортувальних парків;
  2. у вхідній горловині приймально-відправних парків;
  3. у вихідних горловинах приймально-відправних парків.

 

 

  1. На рисунку зображено:
  1. звичайне кінцеве з’єднання;
  2. скорочене кінцеве з’єднання;
  3. звичайний з’їзд.

bez_ymeny-80_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. звичайне кінцеве з’єднання;
  2. скорочене кінцеве з’єднання;
  3. звичайний з’їзд.

 

 

bez_ymeny-81_kopyya_0.jpg                       

 

 

  1. На рисунку зображено:
  1. звичайне кінцеве з’єднання;
  2. скорочене кінцеве з’єднання;
  3. звичайний з’їзд.

 

 

       bez_ymeny-82_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. найпростіша стрілочна вулиця під кутом хрестовини до основної колії;
  2. найпростіша стрілочна вулиця на основній колії;
  3. скорочена стрілочна вулиця. 

 

 

 

  kopyya_1.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. найпростіша стрілочна вулиця під кутом хрестовини до основної колії;
  2. найпростіша стрілочна вулиця на основній колії;
  3. скорочена стрілочна вулиця.

 bez_ymeny-83_kopyya_0.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. найпростіша стрілочна вулиця під кутом хрестовини до основної колії;
  2. найпростіша стрілочна вулиця на основній колії;
  3. скорочена стрілочна вулиця.

bez_ymeny-84_kopyya_0.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. стрілочна вулиця під подвійним кутом хрестовини
  2. віяльна стрілочна вулиця
  3. скорочена стрілочна вулиця

 

 

 

  bez_ymeny-85_kopyya_0.jpg

 

  1. На рисунку зображено: 
  1. стрілочна вулиця під подвійним кутом хрестовини
  2. віяльна стрілочна вулиця
  3. скорочена стрілочна вулиця

 

 bez_ymeny-86_kopyya_0.jpg

 

 

  1. Парком називається:
  1. група колій однакового призначення, об’єднана загальною горловиною;
  2. зона укладання стрілочних переводів, які з’єднують колії парків між собою, а також з головними, витяжними, ходовими та іншими коліями;
  3. послідовно укладені стрілочні переводи з відповідними вставками між ними для примикання двох і більше колій до основної.

 

Тема «ПОВНА І КОРИСНА ДОВЖИНИ КОЛІЇ»

 

  1. Граничний стовпчик
  1. пристрій для переведення рухомого складу з однієї колії на іншу;
  2. колійний знак, що вказує границю колії, в межах якої може розміщуватися рухомий склад, не порушуючи безпеки руху по суміжній колії;
  3. колійний знак, що вказує зону укладання стрілочних переводів.

 

  1. Повна будівельна довжина наскрізної колії – це:
  1. повна довжина по осі колії без урахування довжин стрілочних переводів, що ведуть на дану колію та розташовані на ній;
  2. повна довжина по осі колії з урахуванням довжин стрілочних переводів, що ведуть на дану колію та розташовані на ній;
  3. повна довжина колії між центрами переводів, що ведуть на цю колію, з урахування довжин стрілочних переводів, які розташовані на ній.

 

  1. Повна експлуатаційна довжина наскрізної колії – це:
  1. повна довжина по осі колії без урахування довжин стрілочних переводів, що ведуть на дану колію та розташовані на ній;
  2. повна довжина по осі колії з урахуванням довжин стрілочних переводів, що ведуть на дану колію та розташовані на ній;
  3. повна довжина колії між центрами переводів, що ведуть на цю колію, з урахування довжин стрілочних переводів, які розташовані на ній.

 

  1. Повна теоретична довжина наскрізної колії – це:
  1. повна довжина по осі колії без урахування довжин стрілочних переводів, що ведуть на дану колію та розташовані на ній;
  2. повна довжина по осі колії з урахуванням довжин стрілочних переводів, що ведуть на дану колію та розташовані на ній;
  3. повна довжина колії між центрами переводів, що ведуть на цю колію, з урахування довжин стрілочних переводів, які розташовані на ній.

 

  1. Корисна довжина колії:
  1. частина повної довжини, в межах якої розміщується рухомий склад не порушуючи безпеки руху по суміжних коліях;
  2. відстань між стрілочними переводами, що ведуть на цю колію;
  3. довжина по осі колії без урахування довжин всіх стрілочних переводів.

 

  1. Корисна довжина приймально-відправних колій, спеціалізованих тільки в одному напрямку, обмежується:
  1. вихідним світлофором і граничним стовпчиком;
  2. граничними стовпчиками;
  3. граничним стовпчиком і упором.

 

  1. Корисна довжина колій, не призначених для приймання-відправлення поїздів, може обмежуватись:
  1. вихідним світлофором і граничним стовпчиком;
  2. маневровими світлофорами, граничними стовпчиками, упорами;
  3. вихідними світлофорами.

 

  1. Стандартна корисна довжина буває:
  1. 950 або 1050
  2. 1050 або 1150
  3. 850 або 1050

 

Тема «СВІТЛОФОРИ»

 

  1. Світлофори, як правило, встановлюються:
  1. з правого боку по ходу руху поїзда
  2. з лівого боку проти руху поїзда
  3. з лівого боку по ходу руху поїзда

 

  1. Вихідний світлофор при електровозній тязі встановлюється від першого стрілочного переводу на відстані:
  1. 50 м
  2. 100 м
  3. 300 м

 

  1. Вихідний світлофор при тепловозній тязі встановлюється від першого стрілочного переводу на відстані:
  1. 50 м
  2. 100 м
  3. 300 м

 

  1. Якщо вихідний або маршрутний світлофор і граничний стовпчик знаходяться в різних міжколійях, то:
  1. світлофор встановлюється у створі з ізолюючим стиком, тобто на відстані 3,5 м від граничного стовпчика у бік колії;
  2. відстань від центру переводу до світлофору визначається за довідником залежно від марки хрестовини, конструкції світлофору, ширини міжколійя та радіусу захрестовинної кривої;
  3. світлофор розташовується у створі з переднім ізолюючим стиком рамної рейки стрілочного переводу.

 

  1. Якщо вихідний або маршрутний світлофор знаходяться перед протишерстним стрілочним переводом, то:
  1. світлофор встановлюється у створі з ізолюючим стиком, тобто на відстані 3,5 м від граничного стовпчика у бік колії;
  2. відстань від центру переводу до світлофору визначається за довідником залежно від марки хрестовини, конструкції світлофору, ширини міжколійя та радіусу захрестовинної кривої;
  3. світлофор розташовується у створі з переднім ізолюючим стиком рамної рейки стрілочного переводу.

 

  1. Якщо вихідний або маршрутний світлофор і граничний стовпчик знаходяться в одному міжколійї, то:
  1. світлофор встановлюється у створі з ізолюючим стиком, тобто на відстані 3,5 м від граничного стовпчика у бік колії;
  2. відстань від центру переводу до світлофору визначається за довідником залежно від марки хрестовини, конструкції світлофору, ширини міжколійя та радіусу захрестовинної кривої;
  3. світлофор розташовується у створі з переднім ізолюючим стиком рамної рейки стрілочного переводу.

Тема «РОЗДІЛЬНІ ПУНКТИ (ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ)»

  1. До роздільних пунктів відносяться:
    А.     станції, роз’їзди, граничні стовпчики, обгінні пункти, прохідні світлофори, колійні пости;
    Б.      станції, роз’їзди, обгінні пункти, прохідні світлофори, колійні пости, межі блок-дільниць;
    В.      станції, роз’їзди, граничні стовпчики, обгінні пункти, прохідні світлофори, межі блок-дільниць.

 

  1. До малих роздільних пунктів відносяться:

А.      роз'їзди, сортувальні станції, обгінні пункти;

Б.      роз'їзди, обгінні пункти, проміжні станції;

В.      роз'їзди, проміжні станції, вузли.

 

  1. До технічних станцій відносяться:

А.      проміжні станції, пасажирські станції;

Б.      сортувальні станції, пасажирські станції;

В.      сортувальні станції, дільничні станції.

 

  1. Роз’їзд призначений для:

А.      розформування-формування поїздів;

Б.      обслуговування пасажирських поїздів;

В.        пропуску, схрещення і обгону поїздів.

 

  1. Роз’їзди проектуються:
  1. на одноколійних лініях;
  2. на двоколійних лініях;
  3. на багатоколійних лініях.

 

  1. Яка схема роз’їзду є основною:
  1. з поздовжнім різнобічним розташуванням приймально-відправних колій;
  2. з поздовжнім однобічним розташуванням приймально-відправних колій;
  3. з напівпоздовжнім  розташуванням приймально-відправних колій.

 

  1. Які операції виконуються на роз’їздах:
  1. приймання, відправлення, пропуск, схрещення, обгін поїздів, посадка і висадка пасажирів;
  2. приймання, відправлення, пропуск, схрещення, обгін поїздів, посадка і висадка пасажирів, масове навантаження і вивантаження вантажів;
  3. приймання, відправлення, пропуск, схрещення, обгін поїздів, посадка і висадка пасажирів, сортування вагонів

 

  1. Обгінний пункт - це роздільний пункт на:

А.      одноколійній лінії;

Б.      двоколійній лінії;

В.      багатоколійній лінії

 

  1. Яка схема обгінного пункту є основною:
  1. з поздовжнім розташуванням приймально-відправних колій;
  2. з напівпоздовжнім розташуванням приймально-відправних колій;
  3. з поперечним розташуванням приймально-відправних колій.

 

  1. Які операції виконуються на обгінних пунктах:
  1. приймання, відправлення, пропуск, схрещення, обгін поїздів, посадка і висадка пасажирів;
  2. приймання, відправлення, пропуск, обгін поїздів, посадка і висадка пасажирів, а при необхідності – переведення поїзда з однієї головної колії на іншу;
  3. приймання, відправлення, пропуск, схрещення, обгін поїздів, посадка і висадка пасажирів, сортування вагонів.

 

  1. Тип станції – це:
  1. взаємне розташування окремих пристроїв на станції;
  2. взаємне розташування приймально-відправних колій або парків;
  3. група колій однакового призначення.

 

  1. Схема станції – це:
  1. взаємне розташування окремих пристроїв на станції;
  2. взаємне розташування приймально-відправних колій або парків;
  3. група колій однакового призначення.

 

  1. Станційна площадка – це:
  1. частина поздовжнього профілю, де розміщується роздільний пункт з колійним розвитком;
  2. зона укладання стрілочних переводів, які з’єднують колії парків між собою;
  3. група колій однакового призначення.

 

  1. На рисунку зображено:
  1. проміжна станція поздовжнього типу;
  2. обгінний пункт з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв та колій для вантажного руху;
  3. роз’їзд напівпоздовжнього типу.

 

bez_ymeny-88_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. проміжна станція поздовжнього типу;
  2. обгінний пункт з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв та колій для вантажного руху;
  3. роз’їзд поздовжнього типу з одностороннім розташуванням приймально-відправних колій відносно головної колії.

bez_ymeny-89_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. проміжна станція з поперечним розташуванням приймально-відправних колій;
  2. роз’їзд поперечного типу;
  3. обгінний пункт з поперечним розташуванням приймально-відправних колій.

bez_ymeny-90_kopyya.jpg

  1. На рисунку зображено:
  1. обгінний пункт з напівпоздовжнім розташуванням приймально-відправних колій;
  2. проміжна станція напівпоздовжнього типу;
  3. обгінний пункт з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв та колій для вантажного руху.

bez_ymeny-91_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. обгінний пункт з поздовжнім розташуванням приймально-відправних колій;
  2. проміжна станція поздовжнього типу;
  3. обгінний пункт з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв та колій для вантажного руху.

bez_ymeny-92_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. проміжна станція поздовжнього типу
  2. обгінний пункт з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв та колій для вантажного руху.
  3. роз’їзд напівпоздовжнього типу

bez_ymeny-93_kopyya.jpg

Тема «ПРОМІЖНІ СТАНЦІЇ»

 

  1. Які ще операції, крім тих, що виконуються на роз’їздах і обгінних пунктах, виконуються на проміжних станціях:
  1. навантаження і вивантаження вантажів, робота зі збірними поїздами, обслуговування під’їзних колій;
  2. навантаження і вивантаження вантажів, обслуговування під’їзних колій, заміна локомотивів і локомотивних бригад;
  3. розформування і формування поїздів різних категорій, навантаження і вивантаження вантажів, обслуговування під’їзних колій.

 

  1. Проміжні станції бувають таких типів:
  1. послідовний, напівпоздовжній, поперечний;
  2. поздовжній, напівпоздовжній, паралельний;
  3. поздовжній, напівпоздовжній, поперечний.

 

  1. Яка схема проміжної станції на одноколійній дільниці є основною:
  1. з поперечним розташуванням приймально-відправних колій;
  2. з поздовжнім розташуванням приймально-відправних колій;
  3. з напівпоздовжнім розташуванням приймально-відправних колій;

 

  1. На проміжних станціях є такі пристрої:
  1. приймально-відправні колії, колії вантажного району, під’їзні колії, пасажирська будівля, пасажирські платформи, стрілочні пости, пристрої освітлення, водопостачання, СЦП, зв’язку;
  2. приймально-відправні колії, сортувальні колії, вантажний район, під’їзні колії, пасажирська будівля, основна і проміжні платформи, гірка, локомотивне господарство, пристрої освітлення, водопостачання, СЦП, зв’язку;
  3. приймально-відправні і сортувальні колії, під’їзні колії, пасажирська будівля, основна і проміжні платформи, гірка, екіпірувальні пристрої для обслуговування пасажирських поїздів, пристрої освітлення, водопостачання.

 

  1. Що відноситься до пасажирських пристроїв на проміжних станціях:
  1. витяжна колія, пасажирська будівля, запобіжний тупик;
  2. пасажирська платформа, пасажирська будівля, переходи між платформами, багажний склад;
  3. пасажирська платформи, крита платформа, критий склад.

 

  1. Довжина пасажирських платформ дорівнює:
  1. максимальній довжині складу пасажирського поїзда;
  2. максимальній довжині складу вантажного поїзда;
  3. стандартній корисній довжині приймально-відправних колій.

 

  1. При сході з моста в обидві сторони ширина сходу повинна бути не менше:
  1. 2 м;
  2. 2,5 м;
  3. 3 м.

 

  1. Пішохідні мости мають ширину прохожої частини не менше:
  1. 2 м;
  2. 2,25 м;
  3. 2,5 м.

 

  1. До вантажних пристроїв на проміжних станціях відносяться:
  1. криті склади загального користування, криті платформи, сортувальні гірки, відкриті високі платформи, навалочні і контейнерні площадки;
  2. криті склади загального користування, криті платформи, відкриті високі платформи, навалочні і контейнерні площадки;
  3. криті склади загального користування, криті платформи, пасажирські платформи, відкриті високі платформи, навалочні і контейнерні площадки.

 

  1. Криті склади на вантажному районі проміжної станції мають ширину:
  1. не менше 12 м;
  2. не менше 15 м;
  3. не менше 18 м.

 

  1. На рисунку зображено:
  1. проміжна станція поперечного розташуванням типу;
  2. роз’їзд поперечного типу;
  3. обгінний пункт з поперечним розташуванням приймально-відправних колій.

bez_ymeny-94_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. обгінний пункт з напівпоздовжнім розташуванням приймально-відправних колій;
  2. проміжна станція напівпоздовжнього типу;
  3. обгінний пункт з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв та колій для вантажного руху.

bez_ymeny-95_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. обгінний пункт з поздовжнім розташуванням приймально-відправних колій;
  2. проміжна станція поздовжнього типу;
  3. обгінний пункт з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв та колій для вантажного руху.

bez_ymeny-97_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. проміжна станція поздовжнього типу;
  2. обгінний пункт з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв та колій для вантажного руху;
  3. роз’їзд напівпоздовжнього типу.

bez_ymeny-98_kopyya.jpg

 

Тема «ДІЛЬНИЧНІ СТАНЦІЇ»

 

  1. Призначення дільничних станцій:
  1. тягове обслуговування рухомого складу;
  2. масове розформування і формування поїздів;
  3. масове навантаження і вивантаження.

 

  1. За взаємним розташуванням приймально-відправних парків дільничні станції є:
  1. поперечного, поздовжнього і напівпоздовжнього типів;
  2. І, ІІ, ІІІ класу і позакласні;
  3. транзитні, із значним обсягом місцевої роботи.

 

  1. За способом тягового обслуговування дільничні станції бувають:
  1. з електричною, тепловозною, змішаною тягою;
  2. з основним, з оборотним депо, з пунктом зміни локомотивів і локомотивних бригад;
  3. транзитні, із значним обсягом місцевої роботи.

 

  1. За видом тяги дільничні станції бувають:
  1. з електричною, тепловозною, змішаною тягою;
  2. з основним, з оборотним депо;
  3. транзитні, із значним обсягом місцевої роботи.

 

  1. Локомотивне господарство на дільничних станціях проектується:
  1. у районі гіркової горловини сортувального парку;
  2. за хвостовою горловиною сортувального парку між витяжкою формування і головними коліями;
  3. у районі пасажирської будівлі.

 

  1. В основному депо виконуються:
  1. зміна локомотивів і локомотивних бригад, обслуговування і планові види ремонту рухомого складу;
  2. зміна локомотивів і локомотивних бригад, обслуговування рухомого складу;
  3. контрольний технічний огляд, іноді – екіпірування локомотивів.

 

  1. В оборотному депо виконується:
  1. зміна локомотивів і локомотивних бригад, обслуговування і планові види ремонту рухомого складу;
  2. зміна локомотивів і локомотивних бригад, обслуговування рухомого складу;
  3. контрольний технічний огляд, іноді – екіпірування локомотивів.

 

  1. До вантажних операцій, які виконуються на дільничних станціях, відноситься:
  1. навантаження, вивантаження вагонів у вантажному районі, обслуговування під’їзних колій;
  2. посадка, висадка пасажирів, продаж квитків, операції з багажем і поштою, відстій кінцевих місцевих і приміських поїздів;
  3. техогляд составів, ремонт рухомого складу, списування составів вантажних поїздів з переробкою, складання сортувальних листків, складання натурних листків на поїзди свого формування.

 

  1. До пасажирських операцій, які виконуються на дільничних станціях, відноситься:
  1. навантаження, вивантаження вагонів на ВР, обслуговування під’їзних колій;
  2. посадка, висадка пасажирів, продаж квитків, операції з багажем і поштою, відстій кінцевих місцевих і приміських поїздів;
  3. техогляд составів, ремонт рухомого складу, списування составів вантажних поїздів з переробкою, складання сортувальних листків, складання натурних листків на поїзди свого формування.

 

  1. До технічних операцій, які виконуються на дільничних станціях, відноситься:
  1. навантаження, вивантаження вагонів на ВР, обслуговування під’їзних колій;
  2. посадка, висадка пасажирів, продаж квитків, операції з багажем і поштою, відстій кінцевих місцевих і приміських поїздів;
  3. техогляд составів, ремонт рухомого складу, списування составів вантажних поїздів з переробкою, складання сортувальних листків, складання натурних листків на поїзди свого формування.

 

  1. До сортувальних пристроїв, які проектуються на дільничних станціях, відносяться:
  1. ранжирний парк;
  2. локомотивний і запобіжний тупик;
  3. витяжні колій з горловиною на площадці або уклоні, гірка малої потужності.

 

  1. Транзитні вантажні поїзди з переробкою приймаються:
  1. на колії сортувального парку;
  2. на колії ран жирного парку;
  3. на колії нижньої секції приймально-відправного парку.

 

  1. Ходова колія у схемах невузлових дільничних станцій поперечного типу проектується при розмірах руху:
  1. більше 18 пар вантажних поїздів;
  2. більше 20 пар вантажних поїздів;

більше 22 пар вантажних поїздів.

 

  1. Вантажний район на дільничних станціях проектується:
  1. у районі вхідної горловини парку приймання;
  2. у районі гіркової горловини сортувального парку;
  3. у районі хвостової горловини сортувального парку.

 

  1. На двоколійних лініях основною є схема не вузлової дільничної станції:
  1. напівпоздовжнього типу;
  2. поперечного типу;
  3. поздовжнього типу.

 

  1. Особливості схем невузлових дільничних станцій поперечного типу на одноколійних лініях:
  1. наявність двох приймально-відправних і сортувального парків;
  2. наявність двох приймально-відправних і сортувально-відправного парків;
  3. наявність об’єднаного приймально-відправного парку і сортувально-відправного парку.

 

  1. Основна перевага схем невузлових дільничних станцій поперечного типу:
  1. коротка станційна площадка і компактність розміщення основних пристроїв;
  2. наявність точок перехрещення маршрутів поїздів;
  3. збільшення пропускної спроможності станції.

 

  1. Основний недолік схем невузлових дільничних станцій поперечного типу:
  1. наявність точок перехрещення маршрутів поїздів, складність конструкції горловини;
  2. велика довжина станційної площадки;
  3. погіршення умов обслуговування пасажирів.

 

 

  1. На рисунку зображено:
  1. схема невузлової дільничної станції поздовжнього типу на двоколійній лінії;
  2. cхеманевузлової дільничної станції з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв і парків для вантажних поїздів;
  3. cхеманевузлової дільничної станції напівпоздовжнього типу на двоколійній лінії.

bez_ymeny-99_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. схема невузлової дільничної станції поперечного типу на двоколійній лінії;
  2. cхеманевузлової дільничної станції з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв і парків для вантажних поїздів;
  3. схема невузлової дільничної станції напівпоздовжнього типу на двоколійній лінії.

 

bez_ymeny-100_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. схема невузлової дільничної станції поперечного типу на одноколійній лінії;
  2. cхеманевузлової дільничної станції з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв і парків для вантажних поїздів;
  3. cхеманевузлової дільничної станції поперечного типу на двоколійній лінії.

bez_ymeny-101_kopyya_0.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. схема невузлової дільничної станції напівпоздовжнього типу на одноколійній лінії;
  2. схема невузлової дільничної станції поздовжнього типу на двоколійній лінії;
  3. схема невузлової дільничної станції напівпоздовжнього типу на двоколійній лінії.

bez_ymeny-102_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. схема невузлової дільничної станції напівпоздовжнього типу на одноколійній лінії;
  2. схема невузлової дільничної станції поперечного типу на одноколійній лінії;
  3. cхеманевузлової дільничної станції поперечного типу на двоколійній лінії.

bez_ymeny-103_kopyya_0.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. схема невузлової дільничної станції з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв і парків для вантажних поїздів;
  2. схема невузлової дільничної станції поздовжнього типу на одноколійній лінії;
  3. cхема невузлової дільничної станції напівпоздовжнього типу на двоколійній лінії.

bez_ymeny-104_kopyya.jpg

 

  1. Особливості проектування вузлових дільничних станцій:
  1. передбачається розв’язка маршрутів в одному або різних рівнях; можливість одночасного приймання і відправлення поїздів з усіх підходів, що примикають; спеціалізація окремих колій приймально-відправних парків по напрямках руху;
  2. передбачається розв’язка маршрутів в одному або різних рівнях; відсутність можливості одночасного приймання і відправлення поїздів з усіх підходів, що примикають; спеціалізація окремих колій приймально-відправних парків по напрямках руху;
  3. передбачається розв’язка маршрутів в одному або різних рівнях; відсутність можливості одночасного приймання і відправлення поїздів з усіх підходів, що примикають; об’єднаний  приймально-відправний парк для поїздів всіх напрямків.

 

  1. При перехрещенні двох одноколійних ліній на підході до вузлової дільничної станції проектується:
  1. розв’язки в різних рівнях;
  2. повні шлюзи або прості шлюзи;
  3. прості стрілочні вулиці.

 

  1. При перехрещенні двох двоколійних ліній на підході до вузлової дільничної станції розв’язка в різних рівнях застосовується:
  1. при розмірах руху не більше 60 поїздів;
  2. при розмірах руху більше 60 поїздів;
  3. у всіх випадках.

 

  1. Колії для відстою пасажирських составів на дільничних станція розташовуються:
  1. біля локомотивного господарства; при обґрунтуванні – біля пасажирської будівлі;
  2. біля сортувальної гірки; при обґрунтуванні – біля пасажирської будівлі;
  3. біля локомотивного господарства; при обґрунтуванні – біля сортувальної гірки.

 

  1. Для виконання вантажних операцій на дільничних станціях проектують:
  1. локомотивне господарство;
  2. ранжирний парк;
  3. вантажний район.

 

  1. У вантажному районі дільничних станцій проектуються:
  1. сортувальні колії, приймально-відправні колії, пасажирські платформи;
  2. навантажувально-розвантажувальні колії, виставочні колії і складські пристрої;
  3. навантажувально-розвантажувальні колії, сортувальні колії і складські пристрої;

 

  1. Число витяжних колій на вузлових дільничних станціях повинно бути
  1. не менше двох;
  2. не менше трьох;
  3. не менше чотирьох.

 

  1. Число колій у сортувальному парку дільничних станції залежить від:
  1. числа призначень за планом формування поїздів, потужності призначень, місцевого вагонопотоку;
  2. числа пасажирських поїздів, потужності призначень, місцевого вагонопотоку;
  3. числа призначень за планом формування поїздів, потужності призначень, пасажирського поїздопотоку.

 

  1. Основне депо – це комплекс пристроїв, який включає:
  1. колійний розвиток, стійла, майстерні, екіпірувальні пристрої, пристроїенерго-, тепло-, водопостачання;
  2. криті склади, площадки для контейнерів, великовагових вантажів, площадки для сипучих вантажів, підвищену колію і естакаду;
  3. перонні колії, пасажирську будівлю, пасажирські платформи і переходи, багажні склади.

 

  1. Дільничні станції стикування систем струму проектуються, як правило:
  1. поздовжнього типу;
  2. напівпоздовжнього типу;
  3. поперечного типу.

 

  1. Основна перевага схем вузлових дільничних станцій поперечного типу на перехрещенні або злитті одноколійних (двоколійних) ліній:
  1. коротка довжина станційної площадки, компактність розміщення пристроїв;
  2. збільшення пропускної спроможності лінії;
  3. відсутність точок перехрещення ворожих маршрутів.

 

  1. Основна перевага схем вузлових дільничних станцій напівпоздовжнього (поздовжнього) типу на перехрещенні або злитті одноколійних (двоколійних) ліній:
  1. коротка довжина станційної площадки, компактність розміщення пристроїв;
  2. збільшення пропускної спроможності лінії;
  3. скорочення числа точок перехрещення маршрутів поїздів, мінімальні пробіги поїзних локомотивів при подачі в ЛГ.

 

 

  1. На рисунку зображено:
  1. схема вузлової дільничної станції поперечного типу, розташованої на перехрещенні одноколійних ліній;
  2. cхеманевузлової дільничної станції з послідовним розташуванням пасажирських пристроїв і парків для вантажних поїздів;
  3. cхема вузлової дільничної станції напівпоздовжнього типу на одноколійній лінії.

bez_ymeny-105_kopyya.jpg

 

  1. На рисунку зображено:
  1. схема вузлової дільничної станції поперечного типу, розташованої на перехрещенні двоколійних ліній;
  2. схема вузлової дільничної станції поздовжнього типу, розташованої на перехрещенні двоколійних ліній;
  3. схема вузлової дільничної станції напівпоздовжнього типу, розташованої на перехрещенні двоколійних ліній.

bez_ymeny-106_kopyya.jpg

 

 

  1. На рисунку зображено:
  1. схема вузлової дільничної станції напівпоздовжнього типу при примиканні двоколійного підходу В;
  2. схема вузлової дільничної станції поздовжнього типу, розташованої на перехрещенні двоколійних ліній;
  3. схема вузлової дільничної станції поперечного типу, розташованої на перехрещенні двоколійних ліній.

bez_ymeny-107_kopyya.jpg

 

Тема «Сортувальні станції»

 

  1. Сортувальна станція  - це роздільний пункт, призначений в основному для:

а - зміни локомотивів і локомотивних бригад;

б - сортування вагонів за призначенням плану формування поїздів;

в - сортування вантажів та зміни локомотивів.

 

  1. За характером роботи СС класифікуються на:

а - основні, районні, допоміжні;

б - магістральні, промислові, об’єднані;

в - гіркові, безгіркові.

 

  1. За призначенням у загальній роботі залізниць СС класифікуються на:

а - основні, районні, допоміжні;

б - магістральні, промислові, об’єднані;

в - гіркові, безгіркові.

 

  1. 4 Залежно від виду сортувальних пристроїв СС класифікуються на:

а - односторонні, двосторонні;

б - гіркові, безгіркові;

в - основні, районні.

 

  1.  Залежно від числа сортувальних комплектів СС класифікуються на:

а - гіркові, безгіркові;

б - одностороннього типу, двостороннього типу;

в - промислові, магістральні.

 

  1. СС залежно від взаємного розташування основних парків бувають:

а - одностороннього типу, двостороннього типу;

б - з послідовним, комбінованим, паралельним розташуванням;

в - з бічним, охоплюючим, внутрішнім розташуванням.

 

  1. Залежно від розташування головних колій для пропуску пасажирських поїздів СС бувають:

а - одностороннього типу, двостороннього типу;

б - з послідовним, комбінованим, паралельним розташуванням;

в - з бічним, охоплюючим, внутрішнім розташуванням.

 

  1. За обсягом роботи сортувальні станції бувають:

а - односторонні, двосторонні;

б - вузлові, невузлові;

в - позакласні, І, II, III класу.

 

  1. За числом підходів сортувальні станції бувають:

а - односторонні, двосторонні;

б - вузлові, невузлові;

в - позакласні, І, II, III класу.

 

  1. До пристроїв, що обслуговують вантажний рух на СС, відносяться:

а - локомотивне і вагонне господарство;

б - колійний розвиток, сортувальні пристрої, сортувальні і перевантажувальні платформи та площадки, пункти підготовки вагонів;

в - матеріальні склади, пристрої електро-, енерго- і водопостачання.

 

  1. До пристроїв для екіпірування і ремонту рухомого складу на СС відносяться:

а – локомотивне і вагонне господарство, пункти екіпірування

локомотивів, пункти технічного обслуговування вагонів;

б – локомотивне і вагонне господарство, пункти екіпірування

локомотивів, пункти технічного обслуговування вагонів, сортувальна гірка;

в - ЛГ і ВГ, пункти екіпірування локомотивів, пункти підготовки вагонів.

 

  1. До пристроїв для обслуговування пасажирського руху на СС відносяться:

а - пасажирські платформи, пішохідні мости і тунелі;

б - пасажирські   платформи, сортувальні і перевантажувальні

платформи;

в - пішохідні мости і тунелі, сортувальні платформи.

 

  1. Для ОСС з ГСП основною є схема:

а - з послідовним розташуванням основних парків;

б - з паралельним розташуванням основних парків;

в - з комбінованим розташуванням основних парків.

 

  1. При будівництві у перспективі другого сортувального комплекту ЛГ розташовується:

а - паралельно сортувальному парку;

б - паралельно парку приймання;

в - паралельно парку відправлення.

 

  1. За способом виконання сортувальної роботи СП класифікуються на:

а - гіркові, безгіркові;

б - основні, допоміжні;

в - односторонні, двосторонні.

 

  1. За призначенням сортувальні пристрої на СС діляться на:

а - гіркові, безгіркові;

б - основні, допоміжні;

в - односторонні, двосторонні.

 

  1. За обсягом вагонопотоку, що переробляється, та числом колій в СП сортувальні пристрої діляться на:

а - основні, допоміжні;

б - гірки підвищеної, великої, середньої і малої потужності;

в - односторонні, двосторонні.

 

  1. Тип і потужність сортувальних пристроїв для СС визначаються:

а - на 5-й рік експлуатації;

б - на 10-й рік експлуатації;

в - на 2-й рік експлуатації.

 

  1. Конструкція гіркової горловини повинна забезпечувати:

а - мінімально можливу довжину пробігу вагонів від ВГ до РТ;

б - максимально можливу довжину пробігу вагонів від ВГ до РТ;

в - мінімально можливу відстань від ВГ до граничного стовпчика в хвостовій горловині С.

 

  1. Конструкція гіркової горловини повинна забезпечувати:

а - укладання, якщо можливо, однакового числа стрілочних переводів по маршруту скочування від ВГ до РТ за рахунок проектування симетричної горловини відносно осі парків;

б - укладання, якщо можливо, різного числа стрілочних переводів по маршруту скочування від ВГ до РТ за рахунок проектування симетричної горловини відносно осі парків;

в - укладання, якщо можливо, однакового числа стрілочних переводів по маршруту скочування від ВГ до РТ за рахунок проектування несиметричної горловини відносно осі парків.

 

Тема «Габарити-2»

 

  1. Яка висота високої і низької платформ на нових проміжних станціях:
  1. 0,1 м і 1,0 м над голівкою рейок;
  2. 0,2 м і 1,1 м над голівкою рейок;
  3. 0,5 м і 1,5 м над голівкою рейок.

 

  1. Яка відстань від бічної грані високої і низької проміжної платформи до осі колії на проміжній станції:
  1. 2,5 та 1,5 м;
  2. 1,92 та 1,75 м;
  3. 2,2 та 1,3 м.

 

  1. Відстань по горизонтальному напрямку від осі найближчої колії до будівель, споруд і пристроїв, розташованих із зовнішнього боку крайніх колій перегонів і станцій

А.      3200;

Б.      3100;

В.      2750.

 

  1. Відстань по вертикальному напрямку від верху головки рейки до підлоги нових високих пасажирських платформ, мм:

А.      1200;

Б.      1100;

В.      1000.

 

  1. Відстань по горизонтальному напрямку від осі найближчої колії до краю нових і перебудованих високих пасажирських платформ, мм:

А.      1945;

Б.      1920;

В.      1745.

 

  1. Відстань по вертикальному напрямку від верху головки рейки до підлоги нових низьких пасажирських платформ, мм:

А.      300;

Б.      250;

В.      200.

 

  1. Відстань по горизонтальному напрямку від осі найближчої колії до краю нових і перебудованих низьких пасажирських платформ, мм:

А.      1945;

Б.      1920;

В.      1745.

 

  1. Відстань між осями витяжної і суміжної з нею колії на станціях у нормальних умовах, мм:

А.      4100;

Б.      4800;

В.      6500.

 

  1. Найменша відстань між осями суміжних головних колій на станціях, роз’їздах і обгінних пунктах у складних умовах при розташуванні їх між приймально-відправними коліями, мм:

А.      4100;

Б.      4800;

В.      5300.

 

  1. Відстань між осями суміжних головних колій на станціях, роз’їздах і обгінних пунктах в нормальних умовах при розташуванні їх між приймально-відправними коліями, мм:

А.      4100;

Б.      4800;

В.      5300

 

Стрілочні переводи

 

  1. Звичайні стрілочні переводи бувають з марками хрестовин
  1. 1/18, 1/9, 1/8
  2. 1/18, 1/11, 1/9
  3. 1/18, 1/14, 1/9

 

  1. Симетричні стрілочні переводи бувають з марками хрестовин
  1. 1/11, 1/9, 1/6, 1/8
  2. 1/18, 1/11, 1/9, 1/6
  3. 1/11, 1/9, 1/6, 1/4,5

 

  1. Стрілочні переводи бувають з рейок типу:
  1. Р50, Р65, Р40
  2. Р65, Р50, Р43
  3. Р65, Р55, Р43

 

  1. Величина прямої вставки для різнотипних суміжних стрілочних переводів дорівнює
  1. 25
  2. 12,5
  3. 6,25

 

  1. Повна довжина стрілочного переводу
  1. a+b
  2. a+m
  3. a+q

 

  1. Відстань між центрами суміжних стрілочних переводів при зустрічній однобічній укладці
  1. b+d+a
  2. а+d+a
  3. b+d+b

 

  1. Відстань між центрами суміжних стрілочних переводів при зустрічній різнобічній укладці
  1. b+d+a
  2. а+d+a
  3. b+d+b

 

  1. Відстань між центрами суміжних стрілочних переводів при побіжній різнобічній укладці
  1. b+d+a
  2. а+d+a
  3. b+d+b

 

  1. Позначте на рисунку основні геометричні розміри одиночного звичайного стрілочного переводу

bez_ymeny-108_kopyya.jpg

Тема «Повна і корисна довжини колії-2»

  1. Повна будівельна довжина наскрізної колії – це:
  1. повна довжина по осі колії без урахування довжин стрілочних переводів, що ведуть на дану колію та розташовані на ній;
  2. повна довжина по осі колії з урахуванням довжин стрілочних переводів, що ведуть на дану колію та розташовані на ній;
  3. повна довжина колії між центрами переводів, що ведуть на цю колію, з урахування довжин стрілочних переводів, які розташовані на ній.

 

  1. Повна експлуатаційна довжина наскрізної колії – це:
  1. повна довжина по осі колії без урахування довжин стрілочних переводів, що ведуть на дану колію та розташовані на ній;
  2. повна довжина по осі колії з урахуванням довжин стрілочних переводів, що ведуть на дану колію та розташовані на ній;
  3. повна довжина колії між центрами переводів, що ведуть на цю колію, з урахування довжин стрілочних переводів, які розташовані на ній.

 

  1. Повна теоретична довжина наскрізної колії – це:
  1. повна довжина по осі колії без урахування довжин стрілочних переводів, що ведуть на дану колію та розташовані на ній;
  2. повна довжина по осі колії з урахуванням довжин стрілочних переводів, що ведуть на дану колію та розташовані на ній;
  3. повна довжина колії між центрами переводів, що ведуть на цю колію, з урахування довжин стрілочних переводів, які розташовані на ній.

 

  1. Корисна довжина колії:
  1. частина повної довжини, в межах якої розміщується рухомий склад не порушуючи безпеки руху по суміжних коліях;
  2. відстань між стрілочними переводами, що ведуть на цю колію;
  3. довжина по осі колії без урахування довжин всіх стрілочних переводів.

 

  1. Корисна довжина приймально-відправних колій, спеціалізованих тільки в одному напрямку, обмежується:
  1. вихідним світлофором і граничним стовпчиком;
  2. граничними стовпчиками;
  3. граничним стовпчиком і упором.

 

  1. Корисна довжина колій, не призначених для приймання-відправлення поїздів, може обмежуватись:
  1. вихідним світлофором і граничним стовпчиком;
  2. маневровими світлофорами, граничними стовпчиками, упорами;
  3. вихідними світлофорами.

 

  1. Стандартна корисна довжина буває:
  1. 950 або 1050
  2. 1050 або 1150
  3. 850 або 1050

Тема «Роздільні пункти (загальні відомості)-2»

  1. До роздільних пунктів відносяться:
    А.     станції, роз’їзди, граничні стовпчики, обгінні пункти, прохідні світлофори, колійні пости;
    Б.      станції, роз’їзди, обгінні пункти, прохідні світлофори, колійні пости, межі блок-дільниць;
    В.      станції, роз’їзди, граничні стовпчики, обгінні пункти, прохідні світлофори, межі блок-дільниць.

 

  1. Обгінний пункт - це роздільний пункт на:
  1.      одноколійній лінії;
  2.      двоколійній лінії;
  3.      багатоколійній лінії

 

  1. Світлофори, як правило, встановлюються:
  1. з правого боку по ходу руху поїзда
  2. з лівого боку проти руху поїзда
  3. з лівого боку по ходу руху поїзда

 

  1. Вихідний світлофор при електровозній тязі встановлюється від першого стрілочного переводу на відстані:
  1. 50 м
  2. 100 м
  3. 300 м

 

  1. Вихідний світлофор при тепловозній тязі встановлюється від першого стрілочного переводу на відстані:
  1. 50 м
  2. 100 м
  3. 300 м

 

 

  1. На прикладі роз’їзду поперечного типу позначити корисну довжину колій І, 2 та 3:

 

 

bez_ymeny-109_kopyya.jpg

 

 

 

  1. На схемі обгінного пункту поперечного типу розставити та пронумерувати вхідні та вихідні світлофори:

 

 

 

 

bez_ymeny-110_kopyya.jpg

 

 

  1. Визначити тип дільничної станції та підписати винесені елементи:

bez_ymeny-111_kopyya.jpg

  1. Визначити тип дільничної станції та підписати винесені елементи:

bez_ymeny-112_kopyya.jpg

  1. Визначити тип дільничної станції та підписати винесені елементи:

bez_ymeny-113_kopyya.jpg_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Скачати одним файлом

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________